Про це повідомляє міжнародне агентство Reuters.

Зазначається, що після вбивства темношкірого американця Джорджа Флойда, яке скоїв білий поліціянт, МОК закликали переглянути правило №50 Олімпійської хартії, яке забороняє будь-які “демонстрації, політичну, релігійну або расову пропаганду” під час змагань та в будь-якій іншій олімпійській зоні. Це сприяло б підтримці руху проти расової дискримінації Black Lives Matter серед спортсменів.

Деякі керівники міжнародної федерації, включаючи президента Всесвітньої легкої атлетики Себастіана Коу, заявили, що спортсмени повинні мати право за допомогою жестів висловлювати політичний протест під час Ігор.

Водночас керівник Комісії спортсменів МОК Кірсті Ковентрі, яка займалася переглядом цього правила, заявила, що більшість спортсменів (70%), з якими проводили консультації, були проти будь-яких протестів на ігрових полях або подіумах.

Вона припустила, що будь-які протести будуть відволікати спортсменів від конкуренції.

Тож  орган вирішив не скасовувати це правило. В середу Виконавчий комітет МОК затвердив низку рекомендацій, включаючи пояснення щодо санкцій та додаткову інформацію про правило №50.

Ковентрі наголосила, що спортсменів чекають санкції за жести на підтримку будь-яких рухів, зокрема й Black Lives Matter. За її словами, про це просили спортсмени, з якими вона спілкувалася.

Довідка. Рух Black Lives Matter було створено у 2013 році Алісією Гарза, Патрісс Каллорс і Опал Тометі після того, як суд виправдав патрульного Джорджа Циммермана, який застрелив темношкірого підлітка Трейвона Мартіна. Широку популярність рух отримав після протестів у 2014 році через загибель афроамериканців Майкла Брауна й Еріка Гарнера.

Рух також став джерелом серії глобальних протестів у 2020 році після смерті Джорджа Флойда і Бреонні Тейлор.