Про це, зокрема, повідомляють американське видання The New York Times та міжнародне агентство Reuters із посиланням на звіт Swiss Re – однієї з найбільших перестрахувальних компаній у світі.

Компанія розробила кілька сценаріїв очікуваного впливу змін клімату на глобальний ВВП до 2050 року.

Згідно зі звітом, йдеться про:

• зниження ВВП на 18%, якщо не буде вжито заходів щодо пом’якшення наслідків кліматичних змін (це найгірший сценарій, який може стати реальністю при підвищенні температури на планеті на 3,2°C);

• зниження на 14%, якщо будуть вжиті хоч якісь пом’якшувальні заходи (сценарій може стати реальністю за умови підвищення температури на 2,6°C);

• зниження ВВП на 11%, якщо будуть вжиті ширші пом’якшувальні заходи (це можливо при підвищенні температури на 2°C);

• зниження ВВП на 4% при досягненні цілей Паризької кліматичної угоди (не допустити підвищення середньої глобальної температури на планеті більше, ніж на 1,5°C).

Як пише The New York Times, скорочення річного обсягу світової економіки унаслідок змін клімату до 2050 року може скласти близько 23 трлн доларів (при зниженні ВВП до 14%).

“Підвищення температури, ймовірно, призведе до значного скорочення світового добробуту до 2050 року, оскільки врожайність падає, поширюються хвороби, а моря внаслідок зростання рівня води поглинають прибережні міста… Згідно зі звітом Swiss Re, однією з найбільших у світі страхових  компаній, до 2050 року наслідки змін клімату можуть призвести до скорочення обсягів виробництва у світовій економіці на 11-14% у порівнянні з темпами зростання без кліматичних змін. Це становить близько 23 трлн доларів скорочення річного обсягу світової економіки”, – йдеться в статті видання.

У Swiss Re зазначають, що найбільше можуть постраждати країни Азії. Наприклад Китай за найгіршого сценарію (при підвищенні температури на 3,2°C) ризикує втратити майже 24% свого ВВП до 2050 року.

Водночас найбільша економіка світу, США за такого ж сценарію може втратити близько 10% ВВП. Такі ж втрати експерти прогнозують для Канади та Великої Британії.

Втрати Європи могли б становити  близько 11% ВВП. При цьому, за оцінкою експертів, економіки Фінляндії чи Швейцарії менш вразливі (6%), ніж, наприклад, Франції або Греції (13%).

Компанія у своєму звіті наголошує, що зміна клімату “становить найбільшу довгострокову загрозу для світової економіки”. Проте вплив може бути зменшено, якщо відбудуться рішучі дії для досягнення цілей, поставлених у Паризькій кліматичній угоді.

Спеціалісти Swiss Re також дослідили, як наслідки змін клімату можуть вплинути на економіку 48 країн (що представляють 90% світової економіки).

Крім оцінки очікуваного впливу кліматичних ризиків на економіку кожної країни, у Swiss Re також оцінили вразливість країн перед екстремально посушливими та вологими погодними умовами. Також  оцінено здатність країни справлятися з наслідками кліматичних змін. У сукупності ці результати дали змогу  скласти рейтинг стійкості країн до наслідків зміни клімату.

Виявилося, що країни з економікою, що розвивається, в екваторіальних регіонах найбільше постраждають від підвищення температури.

Найвразливішими країнами в цьому контексті є Малайзія, Таїланд, Індія, Філіппіни та Індонезія.

А найменш вразливими є країни північної півкулі з розвиненою економікою: зокрема, США, Канада, Швейцарія та Німеччина.

Україна в цьому рейтингу стійкості країн до наслідків змін клімату посіла 26 позицію.

За найгіршого кліматичного сценарію (при підвищенні температури на планеті на 3,2°C) наша країна може втратити до 6% ВВП до середини століття, а за найкращого – 0,2%.

• Сполучені Штати Америки 19 лютого цього року офіційно знову приєдналися до Паризької кліматичної угоди, звідки країну торік вивів колишній президент США Дональд Трамп.
• 22 квітня в Білому домі оголосили про будівництво нових 500 електрозаправних станцій та популяризацію електрокарів, як автомобілів майбутнього у світлі боротьби зі змінами клімату.
• Президент США Джо Байден анонсував амбітну кліматичну ціль для своєї країни: до 2030 року вдвічі скоротити викиди парникових газів в атмосферу.
• Країни-члени Європейського союзу погодили новий кліматичний закон, згідно з яким до 2030 року планується скоротити викиди парникових газів в атмосферу принаймні на 55%.