Результати дослідження опублікували в науковому журналі Science.

Вчені вивчили геноми дітей, які народилися у батьків-чорнобильців в період з 1987 по 2002 рік. Вони порівняли їх з геномами батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та мешканців міста, які проживали в 70-кілометровій зоні навколо станції.

Науковці стверджують, що не виявили жодних мутацій у дітей. Тобто, радіаційний вплив на ліквідаторів аварії на ЧАЕС не мав генного впливу на їх дітей.

Професорка Джеррі Томас з Імперського коледжу Лондона упродовж десятиліть вивчає рак, зокрема пухлини, пов’язані з радіацією. Вона вважає, що дані, отримані в результаті дослідження, свідчать про те, що “навіть, коли люди отримували відносно високі дози радіації, це ніяк не впливало на майбутнє їхніх дітей”.

Один з авторів дослідження Стівен Ченок із Національного інституту раку США сказав, що вчені відбирали цілі родини, аби можна було порівняти ДНК батька, матері та дитини.

“У такому разі  ми не дивилися на те, що сталося з дітьми, які під час аварії були в утробі матері. Нас цікавило те, що називається мутаціями de novo”, – каже Ченок.

Він говорить про нові мутації в ДНК, які виникають в яйцеклітині чи сперматозоїді. Якщо така генна мутація виникає, то новий член родини може народитися зі зміненим ДНК. У таких мутацій може не бути жодного впливу, або ж вони можуть бути причиною якогось генетичного захворювання.

Ченок пояснив, що по 50 – 100 таких мутацій можуть виникати в кожному поколінні. Всі вони – випадкові.

“Ми подивилися на геноми матері й батька, а потім на геном дитини. Витратили 9 місяців на пошук будь-яких сигналів про те, що серед цих мутацій є ті, що пов’язані з радіаційним впливом на батьків. І так і не змогли нічого знайти”, – пояснив вчений.

Вчені одностайно резюмували, що радіаційне опромінення, яке отримали батьки, не впливає на дітей.

У  дослідженні сказано, що після бомбардування Хіросіми й Нагасакі багато людей боялися мати дітей. Їм говорили про те, що діти народжуватимуться з серйозними вадами, матимуть аномальну кількість рук, ніг, пальців чи інших частин тіла. Аналогічні розмови були й після аварії в Чорнобилі.

Вчені сказали, що мета  їх дослідження – показати, що “насправді немає ніякого впливу”.

Також вони звернули увагу на те, що інше дослідження зауважило на  факт, що аварія в Чорнобилі стала причиною виникнення 5 тисяч нових видів раку щитоподібної залози. Масову захворюваність на рак пояснюють тим, що діти після аварії пили молоко, отримуючи великі дози радіоактивного йоду. Переважну кількість пацієнтів з раком цього типу вдалося вилікувати.

“Однак не існує демонічної чорнобильської пухлини, яку ми б не змогли вилікувати. Ми можемо лікувати їх, так само як лікуємо й інші випадки”, – пояснили вчені.

• У Чорнобильської зони відчуження з’явився власний офіційний логотип.