Про це йдеться в статті CNN “China needs to boost its population so why not scrap birth caps entirely? The reason might be Xinjiang”.

Як стало відомо напередодні, Китай хоче дозволити сім’ям заводити третю дитину, щоб зупинити падіння народжуваності та старіння населення. Ще невідомо, коли нова політика запрацює, адже спочатку це мають обговорити на нараді політбюро КНР.

Пекін має чимало причин для того, аби скасувати квоту на дітей повністю, але це значно ускладнить для уряду виправдання своїх заходів щодо обмеження чисельність населення в Сіньцзян-уйгурському автономному окрузі та інших регіонах з великими групами етнічних меншин, які зазвичай мають багато дітей.

Контроль народжуваності в країні

Рівень народжуваності в Китаї знижується з моменту введення політики однієї дитини більш як 40 років тому. Метою її введення було зменшення бідності та зупинення демографічного буму.

Ця політика успішно стримувала народжуваність, але останніми роками офіційні особи стали хвилюватися через те, що в країні не буде достатньо молодих робітників, щоб підтримувати економічне зростання. Робоча сила швидко старіє та очікує на обіцяні пенсії, що тільки посилює тиск.

Зіткнувшись з демографічною кризою, китайський уряд пом’якшив політику у 2016 році. Тоді дозволили мати по дві дитини на одну родину. Але чимало пар з середнього класу вже не хотіли мати більше однієї зважаючи на високу вартість утримання родини в містах. У 2020 році народжуваність впала майже на 15% в річному численні.

З 2017 року китайський уряд уважно стежить за дотриманням політики планування сім’ї щодо меншин  у далекій західній провінції Сіньцзяні. Пекін, як відомо, звинувачують у скоєнні геноциду проти уйгурського народу з мусульманською більшістю, який проживає в регіоні. Уряд відкидає ці звинувачення та запевняє, що спроби обмежити уйгурське населення підпадають під стандартну політику країни. Але чи так це?

Питання Сіньцзяна

Хоча кількість новонароджених в Китаї впала, в західному регіоні Сіньцзян офіційний рівень народжуваності залишався порівняно високим.

Впродовж десятиліть уйгурські родини в Сіньцзяні традиційно мали багато дітей, іноді навіть дев’ять-десять. Поки діяла політика однією дитини, етнічним меншинам (зокрема, уйгурському населенню Сіньцзяна) дозволили мати по три дитини. За твердженнями влади — з поваги до їхніх культурних традицій групи. Деякі уйгури перевищували “норму” і це було прийнятним.

У 2017 році уряд почав репресії в Сіньцзяні. Водночас  відбулося посилення політики планування сім’ї. У період з 2017 по 2018 рік рівень народжуваності в Сіньцзяні впав на третину — з 15,8 на 1000 осіб до 10,7 на 1000 осіб.

Дослідник регіону Адріан Зенцов зазначає, що коли уряд намагався підняти рівень народжуваності по країні, в Сіньцзяні стала поширенішою стерилізація. У 2018 році в регіоні було 243 стерилізованих особи на 100 тисяч. Тим часом в іншій частині країни — 33 особи на 100 тисяч.

У 2016-2018 роках в Китаї скоротився рівень використання протизаплідних засобів. В той самий час він зріс в Сіньцзяні (963 особи на 100 тисяч). Уйгурки, що залишили регіон після цього, розповідали про примусову стерилізацію. Про те ж розповідали лікарі-мігранти. Були й випадки, коли жінки не знали, що пройшли ту чи іншу процедуру.

Які ще є причини?

Експерти вважають, що китайський уряд зберігає обмеження щодо трьох дітей не тільки через Сіньцзян. У такий спосіб Пекін залишає причини для спостереження та контролю у галузі планування сім’ї за всіма громадянами.

“Якби скасували обмеження на народжуваність повсюдно, вони втратили б виправдання для посилення політики контролю над народжуваністю щодо певних секторів китайського суспільства, які їм не подобаються”, — вважає Карл Мінзнер, професор права в Фордхемском університеті.

• Демографи передбачають, що до другої половини XXI століття населення на нашій планеті зазнає різкого скорочення.
• Раніше повідомляли, що населення Китаю досягло 1 млрд 411 млн 780 тис. осіб. У порівнянні з 2010 роком воно збільшилося на 72 мільйони (5,38%).