Про це поінформували в прес-службі КСУ.
Подання до суду подали 53 нардепи: представники “Батьківщини” на чолі з Юлією Тимошенко; депутатської групи “За майбутнє”, позафракційні депутати Антон Поляков, Анна Скороход; представники “Слуги народу” Зіновій Андрійович, Едуард Прощук, Максим Зуєв, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.
“До Конституційного суду України 27 травня надійшло конституційне подання 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції України закону “Про внесення змін до регламенту Верховної Ради щодо протидії зловживанням правами народних депутатів у ході законодавчої процедури” від 16 квітня 2020 року”, – йдеться в повідомленні суду.
Нардепи стверджують, що оскаржуваний закон не відповідає низці статей Конституції: зокрема, обмежує право народних обранців подавати поправки й пропозиції і наполягати на їх розгляді.
“При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”, – наголошується в поданні.
Фото: УНІАН
Крім того, нардепи посилаються на порушення конституційної процедури, яке, на їхню думку, було допущено при розгляді та ухваленні проєкту закону щодо змін у регламент.
У поданні зазначено, що він був ухвалений за основу із скороченим терміном підготовки до другого читання ще в вересні 2019 року. Пропозиції та поправки до законопроєкту можна було подавати лише до 17 вересня 2019 року.
Однак у квітні 2020 року комітет ВР повторно опрацював всі подані поправки і склав абсолютно іншу таблицю, в якій з’явилася особлива процедура ухвалення законопроєктів.
“Редакція законопроєкту, запропонована і прийнята у другому читанні, не мала і не має взагалі нічого спільного з редакцією, прийнятою в першому читанні… Фактично в даному випадку відбулася підміна законопроєктів. Тобто по суті був ухвалений новий законопроєкт шляхом внесення поправок в уже існуючий, в обхід конституційної процедури подачі, реєстрації і прийняття в першому читанні”, – йдеться в поданні нардепів.
На їхню думку, це є підставою для визнання законопроєкту “неконституційним повністю”.
Як відомо, закон про внесення змін до регламенту ВР був ухвалений, щоб прискорити розгляд “антиколомойського закону”.
Останній забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам, а також повернення на ринок збанкрутілих банків, власники яких через суди добилися скасування постанови Національного банку про їх неплатоспроможність (це, зокрема, стосується “ПриватБанку”, який раніше належав олігарху Ігорю Коломойському).
При підготовці до другого читання до “антиколомойського закону” було подано понад 16 тисяч поправок. Їх розгляд міг заблокувати прийняття документа і роботу Парламенту на місяці.
У результаті було вирішено ухвалити закон про внесення змін до регламенту Ради (який ще називають законом про “боротьбу із поправочних спамом”). Ним передбачена особлива процедура розгляду законопроєктів у другому читанні (зокрема, скорочення кількості правок, які можуть бути подані і розглянуті в залі).
Завдяки цьому “антиколомойський закон” 13 травня був оперативно підтриманий у другому читанні.
- У суботу, 23 травня, набув чинності закон про неповернення націоналізованих банків їхнім колишнім власникам (“антиколомойський закон”).
