З цього дня починається Успенський піст, який завершиться через два тижні, 28 серпня, якраз на свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Це свято серед українських православних з’явилося в IX столітті. Кажуть, що воно прийшло до нас з Візантії. У той час в Константинополі була страшна епідемія. Щоб зупинити хворобу, з храму Святої Софії винесли частину хреста, на якому був розп’ятий Син Божий, і освятили ним всі водойми і колодязі. Сталося диво – хвороба пішла.

Саме тому свято ще називають Спасом на воді. У цей день проводиться освячення води в церквах, а також йдуть хресні ходи до водойм.

Медовий Спас чи Спас на воді

Про те, що в українську культуру намагаються внести російську традицію, звернула увагу Дана Вишневська.

Вона висловила припущення, що джерелом дезінформації стала книга В. Сапіги “Українські народні свята та звичаї”, яка є найбільш доступною в мережі Інтернет і вплинула на зміст україномовної Вікіпедії (тепер уже виправили і її).

Втім, в книгах Василя Скуратівського “Дідух: свята українського народу” і Олекси Воропая “Звичаї нашого народу” не згадується про три Спаса. І назви свят в українському фольклорі інші.

Тому в Україні сьогодні саме Маковій, а не медовий Спас.

Ще одна назва – Спас на воді. Оскільки свято перейняли з язичництва, то звідти і прийшла традиція на світанку йти до води. В епоху християнства в цей день теж святили воду і колодязі.

Ось як описує освячення води етнограф Олекса Воропай:

“Існує переказ, що в Києві до року 1890-го жила старенька, яка називалася Козелецька; вона вже тоді мала сто двадцять років і на диво добре зберегла свої сили: до самої смерті вона могла дещо робити в будинку. Пам’ять її теж добре збереглася, Козелецька пам’ятала ті часи, коли на місці нинішнього Хрещатика були малодоступні хащі, порослі віковими дубами і в’язами. Вона розповідала, що тоді існував в Києві звичай – на “Маковея” всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було бути на освяченні води в козацькому одязі. Шкода, що хороший звичай не зберігся до сих пір”.

Традиції на Маковія

В цей день до церкви дівчата і жінки несли букети осінніх квітів (починаючи з Іллі (2 серпня) в Україні починається осінній цикл свят). До букету брали кипчаки (календула), чорнобривці, стогони (майорці), дикий соняшник і голівки маку.

Мак мав в українській культурі сакральне значення, як насіння, що захищало від нечистої сили.

Маком-видюком обсипали будинок, щоб його обходили відьми.

Обрядової їжею на цей день Воропай називає “уліки”. Готують їх так: печуть коржики, ламають на дрібні шматочки в миску і заливають медовою водою і розтертим маком. Ця їжа досить смачна, особливо її люблять діти.

На Чернігівщині на Маковея пекли коржі з маком у вигляді ромбів (символи родючості) або пиріжки з маком.

Свято Маковея ще називається в народі “Перший Спас”, або “Спас на воді”. Хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою.

Ні Скуратівський, ні Воропай в своїх книгах не згадують традицію освячення меду на Маковея.

Дана Вишневська також звертає увагу на те, що церква на території України і Білорусі на початку XV ст. в цей день ще не було в календарі свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, тоді як московська частина Київської митрополії встановила його ще в ХII століттях.

Прикмети на Маковея

• Якщо на Маковея йде дощ – не буде лісових пожеж в наступному році.
• Маковея означає кінець літа і початок осіннього періоду.
• Сни в ніч на 14 серпня – віщі; людина, яка народилася на Маковея, може стати непоганим пасічником.
• Коли в це свято їдять першу ложку освяченого меду, потрібно загадати бажання – воно обов’язково збудеться.
• Вважалося, що на Маковія жінкам прощаються всі гріхи, якщо вони попросять про це у свого ангела-хранителя.
• На Маковея потрібно починати посів озимих, якщо виконати посівні роботи раніше, то урожай буде поганим.

Що не можна робити

• Заборонено працювати в городі, на присадибній ділянці і вдома. Не можна копати, будувати, шити, прати або прибирати. Всю роботу зазвичай роблять напередодні.
• Вже з наступного дня (15 серпня) не можна купатися в озерах і річках, інакше – за повір’ями, з’явиться ризик потонути або серйозно захворіти. Також до Спасу останній раз за рік потрібно викупати худобу, щоб на неї не напали хвороби.
• Не можна шумно поводитися, особливо вирушаючи на пасіку за медом – можна налякати бджіл і зіпсувати мед.
• На Маковея варто утриматися від сварок, лайок і лихослів’я. Не можна бажати комусь зла, щоб не накликати на себе негатив і нещастя.