Новини
14 січня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети
14 січня відзначають Всесвітній день логіки. Також сьогодні за юліанським календарем - старий Новий рік. Церква сьогодні вшановує святителя Василія Великого.
Субота, 14 січня 2023, 07:52

Про це повідомляють #Букви.

Всесвітній день логіки: це міжнародний день, проголошений ЮНЕСКО спільно з Міжнародною радою по філософії і гуманітарних наук (CIPSH) в листопаді 2019 року. Вперше його провели 14 січня 2019 року.

Цей день покликаний привернути увагу міждисциплінарних наукових співтовариств і широкої громадськості до інтелектуальної історії, концептуального значення і практичного застосування логіки.

У різних країнах світу цього дня відзначають:

  • Грузія – День прапора
  • Таїланд – День дітей
  • Узбекистан – День захисників батьківщини

Цього дня у світі:

  • 1392 — Холм отримав від короля Владислава Ягайла міські права і 4320 десятин землі для поселення та землеробства.
  • 1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру “Лаокоон і його сини”.
  • 1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
  • 1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.
  • 1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
  • 1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією.
  • 1900 — прем’єра опери “Тоска” Дж. Пуччіні
  • 1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
    — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. Петра Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
    — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив III (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння “революційних частин”, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог “революційні війська” виступлять проти УЦР.
  • 1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
    — у Харкові опубліковано постанови т. зв. Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
    — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала Олександра Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
  • 1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено “Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом”.
    — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди (“нової злуки”) армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
    — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
    — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади.
  • 1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив “Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)”. Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
    — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
    — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
    — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
    — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову “Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними”.
    — у Харкові РНК УСРР затвердила “Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою” про організацію допомоги голодуючим УСРР.
  • 1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
  • 1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
    — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
  • 1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
    — у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
    — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети “Діло” вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
  • 1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
  • 1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
  • 1943 — війна на Тихому океані: почалася евакуація японських військ з острова Гуадалканал.
  • 1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
  • 1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193, 143 очок).
  • 1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала “негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану”.
  • 1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
  • 1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
  • 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
  • 2004 — після близько 500-річної перерви прапор “п’яти хрестів” став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
  • 2005 — космічний зонд “Гюйгенс” здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
  • 2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.

Яке сьогодні церковне свято:

14 січня у православному календарі — день пам’яті святителя Василія Великого. Це свято отримало в народі чимало різних назв: Щедрий вечір, Василя, Старий Новий рік.

Народився святитель на території сучасної Туреччини в місті Кесарія 329 року. Його родина була знатною, а тому Василій отримав досить добру освіту на той час. У зрілому віці прийняв рішення стати священником і аскетом, а незадовго до своєї смерті навіть обійняв посаду єпископа Кесарії.

Святий Василій завжди закликав любити всіх людей, допомагати нужденним та викривати єресь. Церква вшановує його, як автора великої кількості книг, богословських текстів. Також Василій став законодавцем чернецтва.

Також 14 січня – Обрізання Господнє. У Писанні сказано, що на восьмий день від Різдва Святе Немовля був обрізаний і іменований ім’ям Ісус, яке означає “Спаситель”.

Прикмети:

  • Зростаючий місяць в ніч на 14 січня – до сильної повені навесні
  • Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно
  • Спостерігали за напрямком вітру. Вважалося, що якщо він дме з Півночі, то літо буде холодним, із Заходу – непогожим, зі Сходу – посушливим, з Півдня – цілком звичайним, теплим, без особливих температурних перепадів.
  • Сильний сніг у Васильєв день – бути хорошому літу. Відлига пророкує прохолодні літні дні
  • Яскраві зорі на небі 14 січня віщують швидкі морози
  • Снігопад у Васильєв день – прикмета до того, що чекають багаті врожаї влітку і восени
  • Якщо 14 січня випадає на молодика, це призводить до великої повені
  • Якщо сніг почав йти з самого ранку, то це означає, що снігопади не припиняться ще дуже довго і, швидше за все, триватимуть до самої весни.
  • Вважається, що якщо 14 січня надіти обновку, то протягом усього року буде супроводжувати удача
  • Бажання, яке було загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково здійсниться
  • Якщо на дорогах 14 січня ожеледь, це обіцяє урожай

Традиції:

  • Цього дня хлопчики від самого рання ходять від хати до хати і посівають, розсипаючи зерно та бажаючи господарям щасливого нового року. Жінкам цього дня заборонено посівати. Це можна робити лише хлопчикам та чоловікам.
  • Вважається поганою прикметою, якщо жінка першою увійде до оселі 14 січня.
  • На Старий Новий рік прийнято готувати страви зі свинини. Наші предки вважали, що якщо в цю дату накрити багатий стіл, то весь рік буде ситим і благополучним.
  • Незаміжні дівчата часто проводили ворожіння цього дня, хоча церква такі забави не схвалює.

Іменини цього дня святкують:

Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола.

Теги: 14 січня, іменини, прикмети, свята, свято, Старий Новий рік, традиції, церковне свято

Межа у Telegram

Підписатись