Про це розповідають #Букви.
Радянська влада звинуватила кримських татар у масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну також про це писав, додавши ще й “зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу” та “небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу”. Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.
11 травня 1944 року була прийнята цілком таємна постанову Державного комітету оборони № 5859сс “Про кримських татар”. У документі знову ж таки говорилося про масове дезертирство, зрадництво та колабораціонізм. Ці звинувачення і стали обґрунтуванням депортації.
В Інституті національної пам’яті зазначають, що насправді жодних доказів масового дезертирства кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Початок депортації
Депортація кримських татар розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Людям давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволи брати особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів. Все залишене майно забирала держава.
Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Крім того, військомати мобілізували 6 тис. кримськотатарських юнаків – їх відправили на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту “Московуголь”. Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. 5989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу.
Кримські татари у місцях спецпоселень
Депортовані Криму – жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1948 р.
Робітники на лісосплаві біля річки Язва, Урал, 1948 р.
Катакі (Сеферова) Гульсум та її діти, Урал, Лісоповал, 1949 р.
Красновишерськ, Молотовська область, 1950 р.
Бригада на лісоповалі, Марийська АРСР, 1950 р.
Мабубе Абібе кизи із с. Отузи (1-й ряд 1-ша (справа), Уркіє Асіє кизи (із с. Отузи) (3-я), Лісобіржа, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1952 р.
Ми працювали на баржі, пристань Орєхов Яр, Марійська АРСР, 1954 р.
1955 рік. Орехов Яр. Алімов Алім.
Кабіре Аметова.
Згідно з постановою Верховної Ради №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар у 1944 році визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
За матеріалами Інституту національної пам’яті.
- 7 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови.