#Букви нагадують про події того дня.
Трагедію в Бабиному Яру називають одним із символів Голокосту.
До початку Другої світової війни на території Києва проживали близько 224 тисяч євреїв. Вони становили близько 26,5% жителів столиці. Коли в 1941 році німці були неподалік від Києва, жителі почали готуватися до евакуації.
Після наступу, протримавшись 72 дні, Київ упав. Як тільки нацисти потрапили на територію міста – почалися переслідування єврейського населення.
До цього – німці масового розстрілювали євреїв в інших українських містах, які зайняли на той час. Так, пройшли розстріли в Вінниці, Бердичеві (Житомирська область), Шепетівці (Хмельницька область) і не тільки. Протягом літа 1941 року німці вбили близько 95 тисяч євреїв.
За перші два дні розстрілів, 29 і 30 вересня, було вбито майже 34 тисячі євреїв. Після цього розстріляли ще 17 тисяч.
Приводом для розстрілів називали серію вибухів в центрі Києва, організаторами яких були радянські диверсанти.
В цілому, за роки Другої світової війни, за різними оцінками, тут загинули від 100 до 200 тисяч осіб. Нацисти розстрілювали євреїв, українських націоналістів, військовополонених, ромів, представників різних соціальних і національних груп і навіть пацієнтів психіатричної лікарні.
Бабин Яр: початок
Через тиждень після захоплення Києва німці наказали всім євреям зібратися 29 вересня о 8 ранку на розі вулиць Мельника і Доктерівської (біля кладовищ). Євреям наказали взяти з собою білизну, теплий одяг, гроші, документи і цінні речі. Тим, хто не прийде в призначене місце і в призначений час, загрожував розстріл.
Паралельно загони SS заарештували дев’ять київських равинів, змусивши їх виступити з заявами про те, що “після санобробки євреї і їх діти будуть переправлені в безпечні місця”.
Деякі євреї повірили в те, що німці дійсно відправлять їх у “безпечне місце”. Саме недалеко від Бабиного Яру розміщувалася залізнична станція. А німецький наказ свідчив, що з собою потрібно взяти необхідні речі. До того ж, в той час ніхто й ніколи не вдавався до практики масових розстрілів мирних громадян.
У той день, 29 вересня, тисячі київських євреїв прийшли на місце зустрічі.
Організація масового розстрілу
До того, як видати наказ про збір євреїв, до Києва приїхала зондеркоманда 4А айнзацгруппи C. Її ще називали “ескадроном смерті”. Саме вони вбивали цивільне населення на раніше захоплених вермахтом територіях.
Самі нацисти стверджували, що 29 вересня в умовленому місці Києва зібралися близько 20 тисяч євреїв. Звідти їх повели в бік Бабиного Яру під дулами автоматів.
Вони йшли по вулиці Дорогожицькій, що йде уздовж Лук’янівського кладовища. Біля кладовища євреям наказували зупинитися, здати цінні речі і коштовності.
На територію Бабиного Яру євреї проходили групами. За різними оцінками, це були групи від 40 до 600 осіб.
Чому нацисти обрали Бабин Яр місцем розстрілу
За словами істориків, німецьке командування вибрало як місце масових розстрілів єврейського населення урочище Бабин Яр через його ландшафт – рови та яри, а також віддаленість від центру міста допомагали нацистам приховувати свої злочини.
Євреї, яким вдалося врятуватися, розповідали, що бігти було нікуди. Щоб ніхто не міг втекти назад, німці відв’язали вівчарок, які кусали людей за ноги і тим доводилося бігти вперед.
Всі євреї проходили через “есесівських коридори”, де їх жорстоко били. Першим групам євреїв наказували знімати одяг.
Пройшовши через “коридор”, люди опинялися на широкій майданчику, відокремленої від яру, який і називався Бабиним Яром. Через земляний насип жертви не бачили самого яру.
В кінці шляху людина опинялася на уступі, зробленому на схилі яру, на протилежному боці якого знаходилися кулеметники з зондеркоманди 4А айнзацгруппи C, які відкривали вогонь.
Розстріл тривав кілька годин.
У той день, 29 вересня, німці встигли до 18:00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (нині Дорогожицька) і вбили на наступний день. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
Німці працювали групами. Одні розстрілювали євреїв, другі – складали трупи, треті – сортували здані цінні речі, четверті – супроводжували євреїв до місця розстрілу і так далі.
Скільки євреїв розстріляли в Бабиному Яру
Перші розстріли тривали два дні. За 29 і 30 вересня в Бабиному Яру нацисти розстріляли, за їхніми даними, 33 771 єврея.
Протягом перших днів жовтня 1941 року в урочищі були вбиті ті, хто раніше не з’явився за наказом німецького командування.
В цілому, кількість жертв обчислюється 50 тисячами.
Розстріли євреїв в Києві тривали аж до листопада 1943 року, коли нацисти покинули місто.
Крім них, нацисти знищили в Бабиному Яру п’ять ромських таборів; розстріляли 621 члена Організації українських націоналістів, в тому числі поетесу Олену Телігу, її чоловіка Михайла і редактора газети “Українське слово” Івана Рогача; представників етнічної групи караїмів, заручників, підпільників, партизанів і в’язнів Сирецького концтабору.
Всього жертвами Бабиного Яру, за однією з оцінок, стали 200 тисяч осіб.
У липні 1943 року нацисти почали знищувати свідоцтва масових вбивств в Бабиному Яру. Тоді була організована “операція 1 005”.
Були створені спеціальні кремаційні печі для цієї операції.
Німці розкривали могили, прибирали звідти трупи і спалювали їх.
Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943 го, а 6-го до Києва увійшла Червона армія.
Через приховування нацистами злочинів виникли складнощі в ідентифікації жертв звірств в Бабиному Яру.
Бабин Яр – Меморіальний центр Голокосту
На сьогодні однойменний меморіальний центр Голокосту намагається відновити всіх загиблих від рук катів киян поіменно – зараз в списку вже понад 18 тисяч імен.
Бабин Яр поряд з концентраційним табором Освенцим залишається одним з головних і страхітливих символів Голокосту.
Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” будують на пожертвування. Він існує з 2016 року.
До листопада 2019 року виконавчим директором “Бабиного Яру” була Яна Баринова. Її команда розробила бізнес-план і концепцію меморіального центру, зібрала всі факти про Голокост в Україні в Базовий історичний наратив і підписала меморандум про співпрацю з Міносвіти, Міністерством культури і Київською міською держадміністрацією. У вересні минулого року команда провела архітектурний конкурс під егідою ЮНЕСКО, де перемогло австрійське бюро Querkraft Architekten – саме за їхнім проектом в Києві повинні були побудувати меморіальний комплекс.
Восени 2019 року в Меморіальному центрі Голокосту “Бабин Яр” з’явилася посада художнього керівника, на яку призначили російського режисера Іллю Хржановського. Через незгоду з його ідеями з проекту пішла майже вся команда, включаючи виконавчого директора Баринову.
Скандал виник після того, як у відкритому доступі почали з’являтися фільми Хржановського з циклу “Дау”. Хржановського розкритикували за неетичні і негуманні методи в творчості. Він намагався перетворити на такий собі “атракціон” історію Голокосту.
Концепція Хржановського
Основа концепції історика – допомогти відвідувачу зрозуміти суть трагедії в Бабиному Яру крізь історії загиблих, пройдений ними шлях, їх переживання та емоції. На відвідувача повинні впливати звуки і запахи, відчуття вологості і невпевненість щодо довжини маршруту. Майбутній меморіал повинен викликати у людей почуття співчуття та відповідальності.
У концепції Хржановського експозиція майбутнього міжнародного музею “Бабин Яр” буде виходити за його фізичні межі. Тобто – в “меморіальний простір” повинна бути включена місцевість як мінімум до станції метро “Дорогожичі”. А сам музей Голокосту в Україні повинен бути в “постійному діалозі” з нинішнім музеєм Голодомору та майбутнім музеєм Майдану.
Серед ідей Хржановського була пропозиція про створення подорожей з ефектом віртуальної реальності (VR). Гості музею могли б стати “жертвами”, “нацистами” і так далі. Кожен отримав би якусь роль.
Австрійський експерт Дітер Богнер відмовився після такого працювати з фондом, назвавши ідеї Хржановського “Голокост-Діснеєм”. Також Хржановського звинувачували в “створенні луна-парку замість меморіалу”.
Колишній головний історик Меморіального центру “Бабин Яр” Карел Беркгоф заявив, що більше не буде підтримувати проект через неетичність методів Хржановського. Також – що концепція скандального режисера “Дау” суперечить загальноприйнятим поглядам істориків на геноцид євреїв, який проводили в Україні німецькі окупанти під час Другої світової війни.
Кілька десятків культурних діячів та народні депутати зверталися до Меморіального центру “Бабин Яр” з вимогою звільнити скандального режисера з посади художнього керівника центру.
Через ситуацію навколо режисера з РФ Іллі Хржановського колишній головний історик проєкту Меморіального центру “Бабин Яр” Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати його “з етичних міркувань”.
Сам Хржановський відповів на критику, звинувативши тих, хто виступає проти його концепції, у антисемітизмі.
В кінці липня відбулася веб-конфереція за участю президента України Володимира Зеленського, мера Києва Віталія Кличка, членів наглядової ради фонду “Меморіал Голокосту “Бабин Яр” і міжнародних партнерів, присвячена будівництву меморіалу.
Під час зустрічі Зеленський виступив на підтримку проєкту меморіалу.
“Багато українців носять високе звання “Праведника народів світу”. Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу – дуже важливе для нашої країни. В її історії – було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам’ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням. Такі моменти повинні бути в історії України. Вони є в наших розповідях, в пам’яті, в книжках. Дуже хочеться, щоб цей проєкт було втілено в життя і ми разом з вами збудували історію”, — сказав президент.
При цьому у пресрелізі Меморіального центру не було зазначено, про який саме проєкт йдеться. Колишній голова Інституту національної пам’яті, нардеп від “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович пояснив, що глава держави підтримав альтернативний проєкт меморіалізації Бабиного Яру, запропонований Хржановським.