Про це повідомляють #Букви.

Сергій Петрович Думенко (мирське ім’я митрополита Епіфанія) народився 3 лютого 1979 року у селі Вовкове (Одеська область). Дитинство та шкільні роки пройшли в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. 1996 року закінчив Старожадівську середню школу І — III ступенів.
1996 року вступив на навчання до Київської духовної семінарії, яку закінчив 1999 року за першим розрядом. У тому ж 1999 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 2003 році.

У 2006–2007 роках проходив стажування в Афінському національному університеті на Філософському факультеті (Греція).

З 2003 по 2005 роки обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла.

З 2006 року – викладач грецької мови у Київській православній богословській академії та послушником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а уже з вересня 2007 року призначений завідувачем кафедри філології цього навчального закладу.

З благословення патріарха Філарета 21 грудня 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній — на честь святителя Епіфанія Кіпрського. Вже 6 січня 2008 року в Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва патріарх Філарет висвятив його в сан ієродиякона, а 20 січня 2008 року в сан ієромонаха.

25 січня 2008 року згідно з Указом призначений секретарем патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. У березні 2008 року в Неділю Православ’я за Божественною Літургією у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України піднесений у сан архімандрита та призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва.

23 січня 2012 року Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета піднесений у сан архієпископа.

Рішенням Архієрейського собору УПЦ КП від 28 червня 2013 року піднесений у сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея.

13 грудня 2018 року обраний кандидатом на пост предстоятеля єдиної Української православної церкви, а вже 15 грудня 2018 на Об’єднавчому соборі в Софійському соборі був обраний митрополитом Київським і Всієї України, першим главою Православної церкви України.

6 січня 2019 року в місті Стамбулі з рук Вселенського патріарха Варфоломія I отримав Томос про автокефалію Православної церкви України.

3 лютого 2019 року відбулася інтронізація митрополита Епіфанія на посаду предстоятеля ПЦУ. Призначення дати інтронізації Епіфанієм пояснюється тим, що за православними канонами посаду Митрополита не може обіймати чоловік, якому немає 40 років, а 3 лютого у Епіфанія День Народження і 3 лютого 2019 року Епіфанію виповнилося рівно 40 років.

Митрополит Епіфаній пригадав свою інтронізацію наголосивши, що згадує цей день з вдячністю та душевним трепетом.

“Бог сподобив мене першого в історії єдиної помісної Православної Церкви України урочистого Чину інтронізації як Предстоятеля. Всі мої тодішні почуття не описати вповні, але на все життя закарбував у пам’яті момент, коли з усвідомленням великої відповідальності та надією на волю Божу прийняв цей хрест Предстоятельства – перед Господом, перед самим собою і перед людьми дав слово в тому, що залежить від мене, з честю та гідністю нести його на благо Церкви й українського народу”, – наголосив митрополит.

Він додав, що сьогодні отримуватиме чимало побажань у свою адресу хоче передати їх “українським вірним, найріднішій пастві”.

“Я пишаюся тим, що є представником нашого славного віруючого народу, хоробрістю і силою духу якого захоплюється нині весь світ. І не лише захоплюється, а й молиться за нас – це мені засвідчили і в Константинополі, і у Ватикані”, *- додав він.

Митрополит Епіфаній подякував всім за підтримку зазначивши, що ці чотири були непростими для всіх.

“Але ми вистояли і зберегли єдність. Ба більше, наша велика родина Православної Церкви України щораз збільшується, тож крок за кроком, але впевнено і вільно ми рухаємося до нашої мети – об’єднання всіх православних українців навколо Київського престолу. Нагадую: двері нашої Церкви і наші серця відкриті для всіх! Ми готові прийняти з любов’ю кожного, хто досі вагається. Проходячи разом з нашим народом усі важкі випробування, ми вдячні Господу і за всі Його благодіяння щодо нас: за визнання й допомогу світової спільноти, за можливість братнього спілкування з помісними Церквами-Сестрами, за відновлення історичної справедливості, за викриття неправди, за повернення Українській Церкві її прадавніх святинь.

Митрополит Епіфаній резюмував, що ПЦУ продовжить надалі виконувати все, що залежить від неї.

“Молюся за всіх вас, за наших захисників Батьківщини, за весь український народ. Нехай Господь благословить весь наш український народ перемогою і миром!”, – наголосив він.