#Букви нагадують про те, ким був Стус, а також яку роль в його житті зіграв політик і кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук.

Важливе про життя Василя Стуса

Василь Стус був четвертою дитиною в селянській родині з Вінниччини, яка переїхала на Донбас, щоб уникнути примусової колективізації. Хлопчик рано пішов в школу і закінчив її зі срібною медаллю, після чого вступив до Сталінського педагогічного інституту. Там Стус самостійно освоїв латинську і вивчив німецьку.

Після закінчення інституту він три місяці пропрацював викладачем української мови та літератури в селі на Кіровоградщині. У повсякденному житті він також говорив виключно українською, через що у поета часом виникали конфлікти з колегами.

Після армії й нетривалої роботи літредактором “Соціалістичного Донбасу” Стус вступив до аспірантури інституту літератури ім. Шевченка. Однак його наукова кар’єра була приречена в радянських умовах: в 1965 році в кінотеатрі “Україна” (показували “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова) Стус долучився до акції протесту проти хвилі арештів у середовищі української інтелігенції.

Непокірного аспіранта виключили з інституту, і відтоді він офіційно не пов’язував своє життя з літературою — працював кочегаром, різноробочим та навіть замазувальником клею на заводі з виробництва спортивного взуття.

Згадуючи випадок на кінопоказі, Стус говорив, що не міг промовчати. Серед заарештованих був і його близький друг Іван Світличний.

Вперше Стуса заарештували в 1972 році. Він 9 місяців провів у СІЗО: поетові інкримінували ведення “антирадянської агітації”. На думку партійних рецензентів, збірники Стуса були декадентськими пародіями на радянську дійсність, а неупереджений читач може закрити їх “лише з огидою”.

Засудженого до 5 років ув’язнення і 3 років заслання Стуса відправили на рудники. Після звільнення в 1979 році провів на волі лише кілька місяців. Поета, який встиг приєднатися до Української Гельсінської групи, заарештували як рецидивіста.

Чому помер Стус

Реальні обставини смерті Василя Стуса достеменно невідомі. Сам факт його смерті понад місяць приховували від сім’ї. Згідно офіційної версії, причиною загибелі буда зупинка серця. Однак поміж найімовірніших причин — удар 90-кілограмовими нарами або переохолодження, яке організм Стуса, виснаженого після важкої операції на шлунку, просто не витримав.

Роль Медведчука в житті Стуса

Багато хто пам’ятає, що під час другого процесу державним адвокатом Стуса виступав Віктор Медведчук — сам Стус планував відмовитися від його послуг і самостійно захищати себе в суді. Згодом український політик часто чув на свою адресу звинувачення в пособництві катам Стуса; сам Медведчук запевняє, що суд лише підписував заздалегідь винесений партією вирок, тож його роль у процесі була номінальною.

У 1980-му Стуса засудили до 10 років примусових робіт і 5-річного заслання. Український поет відбував термін у Пермському краї. Щоб врятувати хоча б частину віршів, його табірні товариші заучували десятки творів Стуса, оскільки наглядачі знищували написані Стусом вірші.

Про це знято фільм “Заборонений”. Він оповідає про останні роки життя Василя Стуса, його боротьбу з системою, а також про спроби опублікувати свою останню збірку віршів, яку він намагався передати з в’язниці на волю.

Фільм вийшов в український кінопрокат 5 вересня 2019 року. У серпні 2018 року навколо фільму вибухнув скандал: зі сценарію фільму була вирізана сцена суду над поетом. Суд проходив за зачиненими дверима, Стуса в порушення процедури видалили із залу суду і позбавили останнього слова.

Замість того, щоб протистояти звинуваченням Медведчук заявив, що згоден з думкою прокурора про вчинення Стусом антирадянських злочинів. При цьому позиція Стуса була протилежною, своєї провини він не визнавав, що не завадило Медведчуку фактично зробити це за свого підзахисного.

За словами продюсера фільму Артема Денисова, сцени з Медведчуком прибрали з фільму через необхідність скоротити хронометраж, який разом з іншими вирізаними зі сценарію епізодами, становив 180 хвилин (заявлений хронометраж – 100 хвилин).

Медведчук проти #Букв

У травні 2019 року Віктор Медведчук подав до суду на інтернет-видання #Букви. Причина звернення до суду – новина #Букв про вирізану сцену з фільму про Василя Стуса, де фігурує Медведчук, який виступав адвокатом Василя Стуса в 1980 році.

Медведчуку не сподобалося речення: “Медведчук під час судового розгляду порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого”.

Представник позивача в суді стверджує, що Медведчук вів справу відповідно до чинного на той час законодавства і пропонує задуматися, чи міг рядовий адвокат у  той час протистояти “системі”?

Перше засідання, в якому довелося брати участь представнику інтернет-видання #Букви, відбулося в Подільському суді 13 лютого 2020 року, хоча Віктор Медведчук подав до суду на інтернет-видання #Букви ще в травні 2019 року і кілька засідань відбулося без присутності нашого представника.

25 червня, в Подільському суді Києва продовжився розгляд справи за позовом Медведчука.

На попередньому засіданні судом за вкотре поданими представниками позивача доказами були затверджені нові відповідачі — власники домену #Букви Петро Терентьєв і Катерина Рошук. Тепер справа підлягає новому розгляду, у зв’язку з чим суд ухвалив рішення скерувати матеріали позову новим відповідачам, викликати їх на судове засідання, яке відбудеться 29 жовтня 2020 року.