Про це повідомляє видання DW.

За даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, близько 7 млн ​​українців володіють земельними паями – в середньому близько 4 га кожен. При цьому 4,7 млн ​​власників паїв є одноосібниками, тобто обробляють землю самостійно. Решта – здають паї в оренду великим агрофірмам або холдингам.

В останні роки українці все частіше відмовляються здавати землю в оренду і обробляють її самостійно, зазначив голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський.

“Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди прискорилася … Дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній”, – додав Юхновський.

Однак, за його словами, відродження мікрофермерства може зупинити законопроєкт №3131 про детінізацію виробництва сельхозродукціі, підготовлений народними депутатами.

Законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді в лютому, а в червні фінансовий комітет рекомендував його до прийняття в першому читанні. Основним нововведенням цього проєкту є впровадження мінімальної податкової плати з кожного гектара землі сільгосппризначення, незалежно від того, скільки заробив фермер.

Зараз одноосібники платять тільки земельний податок, який, за підрахунками експертів, становить в середньому 140 грн за гектар. Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 грн за гектар. Доходи від продажу сільгосппродукції декларують ті, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 га. І тільки тоді виникає необхідність оплатити 18% податку з цього доходу.

При цьому великий агробізнес вважає, що одноосібники зловживають можливістю не звітувати про доходи. Зокрема виконавчий директор одного з найбільших агрохолдингів України – “ІМК” Алекс Ліссітса стверджує, що в Україні 30% землі обробляється “по-чорному”, неофіційно “.

Цей податок, вважають прихильники закону, ще й завадить спекуляції на ринку землі. Оскільки її буде невигідно утримувати, нічого не вирощуючи.

Економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський вважає законопроєкт №3131 небезпечним.

“Це просто land grab, як по-англійськи називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їх землі великими агрокомпаніями. Таким чином, будуть просто “віджимати” землю у одноосібників”, – застерігає аналітик.

Він також не згоден зі звинуваченнями на адресу одноосібників в нечесній конкуренції. Експерт зазначає, що дрібні фермери платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертої групи оподаткування.

“Вони платять близько 300 гривень з гектара єдиного податку, замінює собою два податки: земельний та податок на прибуток”, – уточнює Нів’євський.

Експерти відзначають, що формально новий податок поширюється на всіх, але агрофірми і холдинги платити його фактично не будуть. Аналітики пояснюють це тим, що сукупні податки, які платять юрособи, включаючи ПДВ, зазвичай складають понад 1500 грн в перерахунку з гектара і, згідно із законопроєктом №3131 їм нічого додатково платити не доведеться.

У Світовому банку, який консультує українську владу в питанні аграрних реформ, коментуючи законопроєкт № 3131, відзначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані.

“Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі”, – зазначив в коментарі аналітик Світового банку Клаус Дайнінгер.

Він зазначає, що дрібні фермери повинні робити свій внесок у відродження сільської місцевості, проте законодавство про земельні податки повинно базуватися на широкому аналізі ситуації в агросекторі.

• У ніч на 31 березня Парламент прийняв у другому читанні та в цілому законопроєкт про ринок сільськогосподарських земель.
• 13 квітня народні депутати Верховної Ради України відхилили всі 13 постанов про скасування голосування за ринок сільськогосподарської землі, розблокувавши підписання відповідного закону.