Про це розповідають #Букви.

“Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку, і Українська Народна Республіка – з іншого боку, заявляють, що воєнний стан між ними закінчилося. Укладаючи договір, сторони прийняли рішення далі жити між собою в мирі і дружбі” – це слова зі статті і мирного договору, підписаного в ніч на 9 лютого 1918 року в місті Бресті-Литовському (нині Брест у Білорусі).

Цей договір став початком ряд мирних угод, якими була завершена Перша світова війна.

Східний фронт Першої світової війни проходив через Галичину, Волинь, Буковину і Закарпаття.

Той фронт Центральна Рада намагалася утримувати протягом дев’яти місяців 1917 року. І лише 6 грудня на українському фронті було оголошено перемир’я. Через 10 днів у приміщенні штабу німецької армії в Бресті відбулася неофіційна зустріч представників Німеччини, Австро-Угорщини та УНР, де обговорювали можливість укладення мирного договору.

Цей договір був необхідний Україні, так як країна вже три тижні оборонялася від вторгнення зі сходу загонів російських солдатів, петроградських і московських червоногвардійців.

Більшовицька Росія намагалася довести, що УНР взагалі не існує, а територію України контролюють війська Української РСР з центром у Харкові.

“Українці різко відрізняються від російських делегатів. Вони багато менш революційні і незрівнянно більше цікавляться власним краєм, ніж загальним соціалізмом. Їх зусилля спрямовані на те, щоб стати якомога скоріше самостійними. Вони ще не зовсім розуміють: це має бути повне міжнародна самостійність, або самостійність в рамках федеративної держави”, – писав у щоденнику голова австро-угорської делегації граф Оттокар Чернін.

Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин з деякими країнами, повернення військовополонених, відмова від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

УНР зобов’язалася до 31 липня 1918 року вивезти в Німеччину і Австро-Угорщини велику кількість хліба, цукру, м’яса, сала, яєць, льону, вугілля та інших товарів.

Договір від 9 лютого виявився рятівним для УНР від більшовицької Росією. 1 березня більшовицькі війська змушені були покинути Київ. Через тиждень в місто прибув уряд Центральної Ради. Але протрималося воно недовго – через рік більшовики знову були у Києві.

• Раніше #Букви розповідали, як 21 січня 1919 року, в місті Хуст, на закарпатському народних зборах було прийнято рішення про возз’єднання Закарпаття з Великої України. А вже 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві було проголошено Акт злуки.