Про це повідомляє видання Voice of America.

Метою такого перегляду може бути коригування антиросійських санкцій, щоб посилити їх безпосередній вплив на РФ.

Західний дипломат у Вашингтоні на умовах анонімності повідомив виданню, що команда Байдена хоче, щоб санкції “болючіше кусалися”.

Інші західні дипломати заявляють, що після бесід із радниками Байдена з питань зовнішньої політики, а також після вивчення коментарів, зроблених під час виборчої кампанії, у них склалося враження, що адміністрація Байдена спробує запропонувати більш всебічну і послідовну стратегію щодо Росії. Вона включатиме заходи в сферах військової, економічної, енергетичної, дипломатичної та комунікаційної політики.

Питання санкцій може стати однією з перших ініціатив нової адміністрації після очікуваної передачі влади діючим президентом Дональдом Трампом у січні 2021 року.

Дипломати очікують, що більше уваги буде приділено протидії кампаніям дезінформації і політичного впливу, що спонсоруються Кремлем.

Також очікується, що буде зроблений більший акцент на донесенні інформації до російського народу і подоланні контролю за інформацією всередині РФ з боку Кремля. Адміністрація США може запропонувати субсидійовані програми навчання за кордоном для російської молоді.

Європейські дипломати кажуть, що адміністрація Байдена, ймовірно, закликатиме союзників уникати розширення економічних зв’язків із Росією (оскільки це може призвести до зниження економічного впливу і політичного символізму санкцій).

Як зазначає видання, це наводить на думку про те, що адміністрація нового президента США поставиться до проєкту газопроводу “Північний потік-2” настільки ж критично, як і Білий дім Дональда Трампа. Критики заявляють, що газопровід зробить Європу більш залежною від Кремля з точки зору енергетичних потреб і може використовуватися як інструмент політичного шантажу.

Експерти з питань зовнішньої політики, які можуть отримати посади в новій адміністрації США, раніше виклали своє бачення в статтях і на заходах, організованих аналітичними центрами.

Наприклад, Майкл Карпентер, радник Байдена з питань зовнішньої політики і колишній заступник помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії, ще в 2018 році писав у журналі The American Interest, що санкції не змогли переконати Кремль змінити свою зовнішню політику.

“Росія продовжує вести жорстоку війну на сході України. Вона продовжує свою військову кампанію зі знищення опозиції до режиму Асада в Сирії. І вона продовжує підривати західні демократії за допомогою кібератак, дезінформації та “темних грошей”(англ. dark money, – ред.). На жодному з цих напрямків Кремль не прагне зменшити свої амбіції або пом’якшити свою поведінку”, – наголошував Карпентер.

“Щоб санкції проти Росії спрацювали, США і їх союзникам потрібно відмовитися від символічних жестів і ввести більш жорсткі санкції, які матимуть негайний економічний вплив”, – відзначав він.

Карпентер, зокрема, заявляв, що виступає за санкції проти російських банків. За його словами, обмежувальні заходи можуть бути згодом поширені з невеликих банків на більші, щоб чинити тиск на Кремль.

Вказуючи на агресію РФ в Україні і втручання Кремля в західні вибори, Карпентер говорив, що санкції не слід застосовувати як відповідь на кожне порушення міжнародних норм з боку Москви. Він виступав за більш цільові санкції і чіткий механізм їх пом’якшення в разі, якщо поведінка РФ зміниться.

За перегляд санкцій проти РФ виступала і Вікторія Нуланд – експертка із зовнішньої політики, колишній помічник держсекретаря США, яка, як вважається, може отримати посаду в адміністрації Байдена.

“Санкції США і їх союзників, хоча спочатку були болючими, стали слабкими і неспроможними через надмірне використання, і більше не справляють враження на Кремль”, – написала вона в липні в журналі Foreign Affairs.

На думку Нуланд, США “повинні очолити кампанію зі зміцнення демократичних суспільств проти спроб Росії втрутитися у вільні вибори, поширювати дезінформацію, розпалювати суспільну напругу і проводити кампанії політичного впливу”.

“Якщо Росія продовжуватиме свою поведінку, слід посилити санкції та інші форми політичного, економічного і військового тиску”, – наголошувала Нуланд.

Як відомо, хоча Кремль навмисно применшує значення санкцій, він паралельно виступає проти них і наполягає на тому, що їх слід скасувати. Як зазначає Voice of America, таким чином Росія, ймовірно, розраховує переконати західні уряди відмовитися від санкцій на тій підставі, що вони неефективні.

• У жовтні адміністрація Сполучених Штатів Америки включила до санкційного списку російський Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки через розробку і поширення вірусного програмного забезпечення Triton.
• У вересні Мінфін США розширив санкції проти осіб та компаній, пов’язаних з російським бізнесменом, главою компанії “Конкорд” Євгеном Пригожиним, якого називають “кухарем Путіна”.
• Раніше США ввели санкції проти осіб, пов’язаних з російською “фермою тролів” — так званим Агентством інтернет-досліджень, яке, як вважається, спонсорують компанії Пригожина. В санкційний список потрапив український нардеп Андрій Деркач.