Цьогоріч його тематика- місцеві вибори. Його ідея – зробити якісну інвестицію у нове покоління політичних лідерів, які будуть здатні робити нашу країну політично успішною. На захід запрошені найкращі політики, політтехнологи, PR-менеджери, журналісти, які поділяться досвідом та успішними практиками.
На учасників чекає корисний нетворкінг, кейси успішних виборчих кампаній та digital-інструменти, що допоможуть перемогти на виборах.
Серед запрошених спікерів:
- Михайло Федоров — Міністр цифрової трансформації України, один з найкращих діджитал-політтехнологів світу.
- Яніна Соколова— відома телеведуча, журналістка, переможиця рейтингу “Топ-100 найвпливовіших блогерів країни”.
- Микола Давидюк — засновник Форуму, політолог, менеджер переможних виборчих кампаній.
- Кіра Рудик — політична лідерка, одна із ТОП-100 найвпливовіших жінок України.
- Андрій Длігач—провідний футуролог, один із топових політичних стратегів, доктор економічних наук.
- Міхеіл Саакашвілі — експрезидент Грузії, один із творців “грузинського економічного дива”, лідер “Революції троянд”.
- Ярослав Грицак — відомий історик, публічний інтелектуал, професор Українського Католицького університету.
Форум відбудеться 7 грудня з 9:00 по 18:00 за адресою “Освіторія HUB” (вул. Московська, 2).
Зареєструватись можна за посиланням.
Більше інформації на сайті Форуму.
Засновник Форуму нових політичних лідерів, політолог Микола Давидюк про Форум та про те, чому інвестувати у молоде покоління сьогодні must have та чого не вистачає нинішнім політикам.
Хто, на Вашу думку, може стати рольовою моделлю для України і бути вдалим лідерським прикладом?
Ну от, наприклад, Руанда, яка після геноциду стала економічним тигром Африки і сьогодні має одну із найкращих світових економік. Або ж Південна Корея, яка бореться зі своїм Північним сусідом. А ще варто згадати Ізраїль, який воює зі своїми ворогами, що оточують його з усіх сторін, але тримає достойне економічне і політичне становище. Це гарні приклади лідерства країн світу. Для молодих політиків повинні бути приклади лідерства дорослого. Саме тому, на цей форум ми запросили відомих постатей, які уособлюють лідерство.
Кіра Рудик – людина, яка стала суперуспішною в бізнесі, працювала на глобальних ринках і зуміла продати компанію за мільярд гривень, та сьогодні набирає великих обертів у політиці.
Михайло Федорів – спеціаліст з комунікацій, який продемонстрував свою професійність під час президентських виборів, отримав міжнародне визнання як людина, що розробила найкращі політтехнологічні кейси і отримала десятки нагород по всьому світу. Сьогодні він очолює одне із найперспективніших міністерств в українському Кабінеті Міністрів – Міністерство діджиталізації, яке сприяє цифровій трансформації України.
Яніна Соколова – відома журналістка та телеведуча, яка щороку проводить інформаційну кампанію проти російської окупації, теж є для багатьох вдалим авторитетом. Саме такі національні лідери є прикладами для молодих людей у своїй чесності, порядності, професійності, активності . І потрібно черпати від таких особистостей, придумувати нові ідеї, створювати нові проєкти і рухатись вперед!
Що, на Вашу думку, є ключем до успішного розвитку України?
Сьогодні спостерігаємо у країні велику проблему із лідерством. Тому дуже важливо, аби країну очолили люди, які вміють вести за собою, готові брати відповідальність і робити якісні реформи. І це лідерство потрібно виховувати в собі й набувати впродовж усього свого розвитку.
А що ж тягне країну на дно?
Нашій країні, відверто кажучи, сьогодні не вистачає свіжих інноваційних ідей. Максимум креативності і польоту більшості лідерів ОТГ чи депутатів – це збудувати дитсадок чи відремонтувати дорогу. Хоча відведений бюджет дозволяє замахнутися на значно більше: відтак, можна збудувати по два музеї Гуггенхайма в кожній області. Перевернувши економічну ситуацію, із депресивного, як це колись було у Більбао, до економічно успішного, як це є сьогодні, після будівництва мером музею світового класу. Музею котрий змінив місто до невпізнаваності давши мільярдні інвестиції, робочі місця та відчуття безпеки. Витісгивши сепаратистські настрої, котрі там були.
Що може стати рішенням кризи молодих політичних кадрів?
Я вважаю, що одним із головних рушіїв політичних змін є розвиток оточення, можливість робити людей довкола прокачаними та обізнаними, які робитимуть класні речі та досягати видимого гарного результату. Чим більше таких людей буде в ОТГ, селищі, смт, місті та, нарешті, країні , тим кращою буде ситуація. Інвестувати у своє оточення – це круто! І якщо ми будемо більше інвестувати у молодих людей, то якість прийняття політичних рішень буде в рази вищою і відповідно буде кращою якість нашого життя. Також, великою мотивацією проводити такі Форуми є те, що це вагома інвестиція у якість політичного класу, у якісну політичну культуру, яка на сьогоднішній день в Україні є, на жаль, низькою .Саме це слугує гарантом того, що у політику приходитимуть політики-професіонали, а не просто рандомні люди, яких набирають з інших сфер лиш для того, аби, відверто кажучи, закрити якусь посаду.
“Потрібно збільшувати кількість молодих нових політичних лідерів!” – це й стало поштовхом до створення Форуму.
Починалось все з того, що у мене і ще кількох моїх однодумців якось виникла ідея створення містка між студентами-політологами та сферою реального політичного життя. Відтоді ми почали запрошувати політичних діячів на зустрічі із студентами-політологами. Зазвичай ми проводили такі зустрічі один раз на тиждень протягом двох місяців. І так тривало кілька років. Але потім вирішили змінити формат зустрічей і проводити це уже масштабніше – в рамках форуму. Тож саме те стажування для політологів перетворилося у Форум нових політичних лідерів, який ми успішно проводимо із 2011 року. Можу впевнено сказати, що за цей час на рахунку уже більше, ніж 1000 учасників та понад 30 крутих спікерів!
Уявляю нашу команду соціальними інженерами.
Ядро нашої аудиторії – це люди, які до нас долучаються практично щороку, тож ми не запрошуємо повторно спікерів: вони постійно змінюються, ніхто не повторюється. Також, команда, яка організовує Форум є новою, молодою, із креативним баченням. Кожна наступна команда набирається із учасників попереднього року – це наша методика, яку поставили для себе як цінність. Чому так? Бачу нас в ролі соціальних інженерів, і, як мінімум, демонструвати, що кожен підготовлений Форум базується на досвіді попереднього як знак якості.
Яким бачите Форум у майбутній перспективі?
Я палко вірю в те, що до 10-річчя Форуму на сцені уже виступатимуть ті, хто були учасниками і ще вчора сиділи в залі, а сьогодні дають приклад іншим.
Це буде найкращою демонстрацією того, що Форум працює, і той вклад, який ми зробили, згодом зможемо спостерігати як успішний результат.
Більш, ніж впевнений, що учасники форуму це саме ті лідери, які їдуть з усієї країни, адже Форум має національне покриття. Хтось з них – лідер ОТГ, хтось є помічником депутата, а хтось громадський активіст. Я сподіваюсь, що уже в наступному парламенті вони зможуть гідно замінити усіх тих, хто зараз там працює не на своєму місці і не компетентно виконує свою роботу, продовжує займатися своїми старими справами. Тож чекаємо 2021 року і побачимо, наскільки якісно ми відпрацювали це десятиліття!
Якою для Вас є успішна політична країна?
Багато розмірковую над цим питанням. Для мене успішна країна – це країна, у якій кожен житель може реалізуватись незалежно від фінансового становища чи налагоджених зв’язків та досягти поставленої цілі . Де жодна людина не потерпає від утисків, не кориться ніяким посиленим вимогам, а впевнено йде вперед і досягає. Країна, в якій повноправно розвиваються інституції. Хоча це й прописано в Конституції України, але цього немає в реальному житті.
Це країна, яка буде відзначатись на карті світу своїми досягненнями і займатиме топові позиції у різних галузях. Не лише за рівнем забезпечення зерном і цукровими буряками, а й в ІТ, інженерії, медицині, космічній галузі, бізнесі, військовому устаткуванні, робототехніці, штучному інтелекті, а в топ-10 входитимуть вітчизняні університети, а не олігархи у журналі Forbes.
Нарешті, успішна країна – це коли показник рівня щастя громадян входитиме у перші рейтинги, а не пасти задніх за латиноамериканськими країнами.
Щодо чиновників та політиків,то їм потрібно змінити своє ставлення до країни, яка повинна перестати бути донором їх олігархічних багатств. Україна має стати інструментом творення політичної історії успіху, від якої вона тільки виграватиме. Україна повинна ставити чіткі цілі, як стати успішною, адже, будуючи успішні проєкти, ми будемо партнером, який приносить успіх іншим країнам-партнерам, тоді і рівень якості наших політиків, відповідно, зміниться.