#Букви розповідають, що відомо про польського лідера.
Біографія і політична кар’єра Анджея Дуди
Анджею Дуді 48 років. Він народився в Кракові та закінчив факультет права і адміністрації Ягеллонського університету.
Дуда одружений на філологині, доньці відомого польсько-єврейського письменника, перекладача та літературного критика Юліана Корнхаузера — Агаті Корнхаузер-Дуді. У пари є дочка — 25-річна Кінга Дуда.
У жовтні 2001 року Дуда був зарахований до штату відділу адміністративного права Ягеллонського університету. У січні 2005 року отримав ступінь доктора права. З 2006 по 2007 рік був заступником держсекретаря в Міністерстві юстиції.
У 2008-2010 роках Дуда працював заступником держсекретаря в канцелярії загиблого президента Польщі Леха Качинського. У 2011 році Дуда став депутатом польського Сейму від партії “Право і справедливість”, а на початку 2014 року став депутатом Європейського парламенту.
У 2015 році Дуда партія “Право і справедливість”, заснована Качинським, висунула Дуду на президентських виборах. Його кандидатуру підтримали також ще п’ять партій. На тих виборах Дуда вийшов у другий тур разом з діючим президентом Броніславом Комаровським і переміг його з результатом в 53% голосів.
Дуда та Україна
Як зазначила в статті для #Букв “Польща обирає майбутнє: розрив між кандидатами в президенти мізерний” журналістка Катерина Прищепа, отримавши більшість у парламенті після обрання Дуди, “Право і справедливість” посилила націоналістичну риторику в країні та встигла ввести або спробувати ввести ряд суперечливих змін.
“Керівництво ПіС, окрім, України грає на історичній неприязні частини суспільства до Німеччини та Ізраїлю. Люди, які вважають справедливою і правильною соціальну політику ПіС (соціальні виплати на неповнолітніх дітей, зміни в трудовому праві, які посилили захист прав найманих працівників), частина практикуючих католиків, яким не подобалася секуляризація Польщі. Саме на цих чинниках тримається високий рейтинг Анджея Дуди”, — зазначала вона.
Серед іншого, в липні 2016 Сейм Польщі прийняв резолюцію про визнання геноцидом подій на Волині в 1943 році, встановивши дату вшанування пам’яті жертв громадян Другої Речі Посполитої 11 липня.
У лютому 2018 року було прийнято зміни до закону про Інститут Національної Пам’яті, яким, серед іншого, було передбачено кримінальну відповідальність аж до позбавлення волі за заперечення “злочинів українських націоналістів” в Польщі. Дуда підписав закон, вже 1 березня він вступив в силу.
Дуда визнавав, що між країнами є розбіжності в ряді історичних питань. Під час візиту до України в 2016 році він заявляв про необхідність напрацювати спільну позицію щодо дискусійних моментів.
У 2018 році Дуда заявляв, що відносини між Україною і Польщею повинні будуватися на правді, зокрема історичної. Він наголошував, що дружба між обома народами необхідна, адже сьогодні країни мають “спільні побоювання, загальні турботи, загальні погляди про безпеку”.
У 2020 році під час візиту президента Володимира Зеленського в Польщу Дуда публічно заявив, що глава Директорії УНР Симон Петлюра і польські солдати боролися за одну справу – тобто проти більшовиків.
Дуда та ЛГБТ
У своїй передвиборчій кампанії Дуда робив акцент на захисті традиційних цінностей, позиціонуючи себе як “захисник від лібералів”. За словами чинного президента, він хотів би зосередитися на п’яти основних групах: сім’я, безпека, робота, інвестиції та гідність. При цьому Дуді також належить скандальний вислів про те, що “ЛГБТ-ідеологія є більш небезпечною, ніж комунізм”.
При цьому в лютому 2020 року президент Польщі Анджей Дуда несподівано заявив, що розглянув би підписання закону про реєстрованих партнерства для одностатевих пар. Це відбулося незабаром після того, як партії лівого спрямування висунули кандидатом в президенти Польщі депутата Європейського парламенту Роберта Бедроня. Бедронь — відкритий гей і борець за права ЛГБТ.
Уже в березні Дуда несподівано передумав і відмовився від своїх слів про можливість підписання закону про громадянські партнерства для ЛГБТ.
“Шлюб – це союз жінки та чоловіка. І таку сім’ю має підтримувати польська держава. (…) Нічого іншого в шлюбі бути не може, і нічого подібного шлюбу”, – зазначив він, додавши, що поки він буде президентом, то “абсолютно ніяких змін в цій сфері станеться”.
Дуда та аборти
Прищепа вказувала також на те, що ПіС посилила контакти влади з католицькою церквою. Це вилилося в спроби повністю заборонити в Польщі аборти, хоча вже зараз відповідно до законодавства Польщі, прийнятим в 1993 році, заборонені будь-які аборти, за винятком випадків згвалтування або інцесту, якщо вагітність представляє ризик для здоров’я для матері або якщо плід сильно деформований.
3 жовтня 2016 року законопроєкт про повну заборону абортів в Польщі став причиною багатотисячних акцій протесту. Зокрема, 1 жовтня у будівлі польського Сейму у Варшаві пройшла акція проти повної заборони абортів в країні.
Згодом стало відомо, що в комісії Сейму Польщі вирішили не підтримувати законопроєкт про повну заборону абортів. Крім того, цей законопроєкт не підтримав і парламент Польщі.
У січні 2018 року депутати Сейму Польщі відхилили пропозиції про пом’якшення суворих обмежень на аборти. В березні 2018 року в Польщі знову пройшли протести проти намірів влади країни посилити законодавство про аборти.
У березні 2020 року, за кілька місяців до виборів, Дуда висловився в підтримку про посилення законодавства про аборти.
Дуда наголосив, що “виступає за життя” і підпише закон, що посилює право на аборти.
“Я ніколи не приховував цього і завжди заявляв про це. Я сказав, що якщо до мене потрапить закон, що забороняє аборти з євгенічних причин, який розумно обмежує можливість здійснення абортів, то я такий закон неодмінно підпишу”, – сказав він.
- Президент України Володимир Зеленський привітав Анджея Дуду з перемогою на виборах президента Польщі.