Новини
«Армія. Мова. Віра». Як гасла Порошенка стали гаслами Зеленського – ВВС
Після початку повномасштабної війни Росії проти України гасла "Армія. Мова. Віра", з якими Петро Порошенко програв президентські вибори, стали основою політики президента Володимира Зеленського. За час повномасштабного вторгнення українське суспільство об'єдналось, як ніколи раніше. Тож те, що раніше вважалось популізмом, стало фундаментом відродження.
Вівторок, 17 січня 2023, 20:44

Про це йдеться у матеріалі ВВС News Україна.

Нині президент Зеленський зразка 2023 року, через майже рік після початку російської агресії, зовсім не схожий на того, яким був у 2019 році.

Ціна суспільних та політичних змін повномасштабна війна Росії проти України, яка фактично стерла регіональні відмінності у ставленні до державних символів.

Ну що, прості люди? Все ж таки Армія, Мова і Віра? А вам казали? Казали. А ви що? Хіхікали, “какая разніца” “томос-термос”? Бачте, є разніца, пише Віталій Гайдукевич з партії “Європейська солідарність” у блозі на Еспресо ТБ. Ті, хто в соцмережах за методичкою з 2019-го намагалися обливати брудом “армовір”, зараз переймаються армією, тішаться мовою”.

Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха підтверджує на підставі соціологічних досліджень, що ставлення до Росії, до державних символів, до мови і церкви різко змінилося одразу після повномасштабного вторгнення російської армії. Наголошуючи, що те, до чого Україна прямувала понад 30 років незалежності, змінилося за кілька днів після 24 лютого 2022 року.

Армія

У виборчій кампанії та на початку своєї політичної кар’єри Володимир Зеленський обходив тему армії і згадував її передусім для критики попередника. Попри те, що позицію перед виборами про те, що треба “просто припинити стріляти” і “подивитися у вічі Володимиру Путіну” різко критикували опоненти, він і далі демонстрував миротворчі зусилля. Зокрема, військовий парад у 2019 році на майдані Незалежності нова влада замінила “Ходою гідності” за участі лікарів, вчителів, дипломатів, спортсменів, чим викликала невдоволення опозиції й учасників АТО.

Проєкт “Велике будівництво”, розпочатий у 2019-2020 роках, також викликав багато запитань про те, чому у пріоритеті дороги, а не зміцнення армії.

Зрештою, про вступ України до НАТО Зеленський тоді також говорив як про віддалену перспективу, а у 2020 році оборонний бюджет країни став найбільшим за усі попередні роки. Це підтверджував, зокрема, і “Оборонний вісник”: армія на той час отримала понад $5 млрд.

Проте, державне оборонне замовлення понад рік частково не виконувалось, армія страждала від конфлікту між міністром оборони Андрієм Тараном та начальником генштабу Русланом Хомчаком.

Але вже у 2021 році багато що змінилося. Зокрема, у військовому параді вже брали участь представники десяти армій країн-партнерів, а США та інші країни збільшили військову допомогу Україні.

Окрім цього, вже у лютому 2021 року Зеленський запитував Джо Байдена: “Пане президенте, чому ми досі не в НАТО?”.

А 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного блоку.

Радник голови офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що армія сьогодні ключовий інструмент прямого захисту наших цінностей та свобод, “пряме зіткнення двох типів світогляду. Тому армії треба вірити, інвестувати, розвивати “тут і зараз”.

Мова

Неважливо, як названо вулицю, бо вона освітлена та заасфальтована. Немає різниці, біля якого пам’ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий… Всі, хто порушує питання національності, питання мови, питання церкви, це люди, які хочуть тимчасово хайпонути з великими наслідками, на жаль, для багатьох людей. Спрямовані наслідки на розкол суспільства. Я вважаю, що питання мови не на часі. Вважаю, що українська мова повністю захищена”, лунали заяви Володимира Зеленського у 2020 і у 2021 роках.

А вже у листопаді 2022 року, з нагоди Дня української писемності та мови, Зеленський сформулював кардинально зміцнену позицію.

Українська це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і перемогу. Упевнений, що збереження нашої ідентичності, відродження історичної пам’яті, утвердження української мови є питанням національної безпеки держави”.

Переконання президента змінились разом із суспільними настроями, котрі фіксували соціологи.

Восени 2022 року українську називали рідною мовою 76% українців, тоді як у 2012 році показник становив 57%.

Зараз 86% українців вважають, що українська мова має бути єдиною державною.

Окрім цього, Київський інститут соціології (КМІС) дослідив, що українська мова у 2022 році суттєво посилила свої позиції у повсякденному житті.

Віра

У 2019 році отримання томоса підтримувала майже половина населення, згідно з даними опитувань Центру Разумкова та фонду “Демократичні ініціативи”,

Опоненти Володимиру Зеленському ще довго нагадували про його жарт навколо томоса у “Кварталі 95”. Тоді Зеленський в образі Порошенка записував “новорічне звернення” і плутав слово томос зі словом “термос”, бо “змерз і дуже хотів гарячого чаю”.

Вже перебуваючи на посаді глави держави, Володимир Зеленський вибачився перед ПЦУ. Та все ж, впродовж кількох років влада толерувала УПЦ Московського патріархату.

Проте вже після того, як стало відомо про випадки сприяння російській окупації з боку московських священників, Зеленський змінив керівника СБУ Івана Баканова, призначивши Василя Малюка. З новим очільником СБУ почала дуже активно “розбиратися” з московською церквою, представників якої підозрюють у співпраці з РФ.

Щобільше, саме за президента Зеленського автокефальна ПЦУ вперше провела службу у Києво-Печерській лаврі, у якій десятиліттями правили священники УПЦ МП.

Нині в команді президента томос називають “подією, яку чекали мільйони людей” і “декілька поколінь наших політиків”.

В Офісі президента наголошують: “У справді суверенній країні а Україна сьогодні абсолютно суверенна і суб’єктна не може працювати церква, яка не поділяє цінностей цієї країни і орієнтована на архаїчні людиноненависницькі цінності Росії”.

Дослідження Київського міжнародного інституту соціології показало, що 54% опитаних вважають: ця церкву слід повністю заборонити в Україні. Ще 24% виступають за часткову заборону, з державним контролем та наглядом. І лише 12% відповіли, що достатньо розслідувати окремі можливі випадки правопорушень.

Вже на початку грудня у відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що Україна здобуде “духовну незалежність для нашого народу”. Він запровадив санкції проти верхівки УПЦ, а також позбавив українського громадянства низку єпископів.

Повномасштабна війна принесла зміни у соціумі та свідомості

За короткий час, наголосили у ВВС, Зеленський, фактично, перетворився на лідера з чіткою ідеологією і став найбільшим патріотом в очах громадян своєї країни й Заходу, чому, “сприяли” повномасштабна війна.

Усе ж таки позиція Зеленського про те, що припинити війну можна, просто припинивши стріляти”, дуже швидко змінилася. Він, подивившись у вічі Путіну у Нормандії, зрозумів, що це неможливо”, вважає публіцист, старший науковець Інституту філософії ім.Сковороди НАН України Сергій Грабовський.

Своєю чергою, політичний оглядач Володимир Горбач в коментарі ВВС зауважив, що гасла “Армія.Мова.Віра” не пройняли нинішнє керівництво країни разом із виборцями, оскільки ті “перебували в ілюзії нормального стану речей”.

Вони самі ще не були “битими”, а отже, нечутливими чи недостатньо чутливими до російської загрози”, наголосив він.

Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха констатував, що “зміни у свідомості українців відбувалися десятиліттями і дуже поступово”, додаючи, що навіть після 2014 року лишалося багато прихильників інтеграції України у пострадянський простір.

Зараз Володимира Зеленського майже 60% українців назвали політиком 2022 року, згідно з результатами опитування Центра Разумкова.

13 січня КМІС оприлюднив результати опитування про довіру до різних інституцій в країні. У ньому показник довіри до президента сягає 84%. А ще зовсім недавно, у грудні 2021 року, близько 58% вважали, що йому не слід балотуватися на другий президентський термін.

Опитування соціологічної групи “Рейтинг”, проведене у жовтні 2022 року, демонструє потужну підтримку дій влади: понад 86% вважають, що справи в Україні скеровані у правильному напрямку, оцінка домінує в усіх регіонах та вікових групах.

Без сумніву, ситуація є унікальною для України. Внаслідок повномасштабної агресії регіональні відмінності стерлися, тоді як у країні є лідер з найвищим рівнем довіри та “монополією на уособлення патріотизму”.

Теги: армія мова віра, Зеленський, зміна пріоритетів, зовнішня політика, матеріал, НАТО, опитування, повномасштабна війна, політика, Порошенко

Межа у Telegram

Підписатись