Про це повідомляють оборонні відомства Азербайджану та Вірменії.

Міноборони Азербайджану поінформувало, що 16 листопада вранці вірменські з’єднання розпочали раптову військову операцію з метою захоплення висот біля державного кордону у Кельбаджарському та Лачинському районах. Також вони планували зайняти  вигідніші позиції задля отримання оперативно-тактичної переваги.

Вірменські війська також зосередили додаткові сили особистого складу та техніку біля прикордонних бойових позицій у Басаркечярському районі та Гаракільсі.

За попередніми даними, поранено двох азербайджанських військовослужбовців.

У відповідь на такі дії азербайджанські військові провели операцію. Вони знешкодили та затримали вірменських військовослужбовців, а також знищили певну кількість різнокаліберної зброї та боєприпасів. При цьому, конкретна кількість знищеної зброї не повідомляється.

“Війська супротивника покинули свої позиції у паніці в результаті контратаки азербайджанських військових”, – проінформували у міноборони країни.

Міноборони Вірменії звинуватило Азербайджан в озброєній провокації.

Згодом у відомстві повідомили, що  тривають бої.

“Локальні бої ведуться із застосуванням артилерії, бронетехніки та вогнепальної зброї різних калібрів. Противник зазнає великих втрат бронетехніки та живої сили. Інформація про постраждалих та поранених з вірменської сторони уточнюється”, – йдеться у заяві.

Пізніше вони підтвердили поранення чотирьох вірменських військових.

Але у міноборони країни пізніше ще раз звинуватили Азербайджан у провокаціях та додали, що не вели 15-16 листопада військових операцій біля кордону, а тільки у напрямку населеного пункту Тавуш.

У  підсумку  міноборони Азербайджану провело брифінг, де повідомило представникам іноземних оборонних відомств та міжнародних організацій про військові дії з боку Вірменії.

О 20:00 за місцевим часом, міністру оборони Азербайджану Закіру Гасанову подзвонив його колега з Росії – Сергій Шойгу та висловив “готовність докласти зусиль для зупинення військових дій та стабілізації ситуації”.

Конфлікт у Нагірному Карабаху

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття. #Букви розповідали історію конфлікту.

27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.

Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.

Своєю чергою влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.

Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.

Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб старше 18 років.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня.

29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.

На кінець дня 27 вересня внаслідок  боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки й іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.

Рада безпеки ООН закликала Вірменію та Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі та терміново відновити переговори.

У суботу, 3 жовтня, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.

• 19 жовтня 2020 року Генеральна прокуратура Азербайджану звинуватила збройні сили Вірменії у нападі на нафтопровід Баку-Новоросійськ. У Єревані звинувачують Баку в брехні.
• Азербайджан і Вірменія домовилися про нове гуманітарне перемир’я в Нагірному Карабасі з півночі неділі, 18 жовтня.
• 31 жовтня 2020 прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян попросив президента Росії Володимира Путіна допомогти в “забезпеченні безпеки” країни.