Її заява опублікована штабом кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарико, координатором якого вона є.
Повідомляється, що Колесникова 10 вересня подала в правоохоронні органи заяву на ім’я голови Слідкому, в якій виклала хронологію подій 7 і 8 вересня. Вона описала, як її викрали невідомі, як їй погрожували та намагалися силою виставити з країни. У заяві вона назвала імена правоохоронців, які причетні до цього.
За словами Колесникової, співробітники Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС і Комітет державної безпеки говорили їй “погрози позбавити життя, які сприймалися нею реально”.
“Висловлювалися і погрози позбавити мене волі на строк до 25 років, влаштувати мені проблеми в місцях тримання під вартою, в місцях позбавлення волі, що я також сприймала реально”, — пише опозиціонерка.
Вона заявила, що після того, як правоохоронці не змогли змусити її залишити країну добровільно, її вивезли силою на кордон з Україною з мішком на голові заштовхавши в автобус.
Вона вимагає розслідування щодо фактів викрадення, незаконного позбавлення волі та погроз вбивством.
Як відомо, 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. Згодом у Державному прикордонному комітеті Білорусі заявили, що члени Координаційної ради Антон Родненков, Іван Кравцов та Марія Колесникова виїхали в Україну.
Родненков та Кравцов тієї ночі дійсно виїхали за кордон, тепер вони перебувають на території України. #Букви з’ясували, що Колесникова в пункти пропуску України не прибувала.
ЗМІ повідомляли про затримання Колесникової на кордоні з Україною. Потім стало відомо, що Колесникова розірвала свій паспорт і відмовилася залишати країну. Довгий час не було відомо, де саме знаходиться політикиня.
9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади.
Зазначимо, в президії Координаційної ради білоруської опозиції всього 7 членів. Шість з них виїхали за кордон або заарештовані.
Про яку Координаційну раду йдеться?
14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі, за якими нібито отримав перемогу Олександр Лукашенко, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”.
“Я, Світлана Тихановська, ініціюю створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановані і відомі білоруси, професіонали своєї справи. Я доручаю своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об’єднань громадян… До цієї координаційної ради повинні увійти всі, хто зацікавлений у діалозі і мирній передачі влади – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства”, — заявила вона.
20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.
До президії КР увійшли 7 осіб. Станом на 9 вересня шестеро з них заарештовані або вимушено залишили країну.
Павло Латушко, Ольга Ковалькова і Світлана Тихановська перебувають у Варшаві. Іван Кравцов та Антон Родненков — у Києві. Марія Колесникова — затримана.
На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич.
Попри це, 7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади
- негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій;
- публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента;
- припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.
Що відбувається у Білорусі?
У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає цю посаду з 1994 року. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%.
Президентські вибори відбулися 9 серпня. Того ж дня спалахнули протести. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.
На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.
Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.
18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію.
19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.
Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.
- 1 вересня в Мінську студенти вийшли на протести у своїх університетів на вулиці міста з вимогою про звільнення політв’язнів та проведення чесних виборів. Їх почали затримувати правоохоронці.
- Під час акції почалися і масові затримання журналістів. 4 вересня суд у Мінську виніс вирок шести журналістам недержавних ЗМІ. Їм присудили по три доби за участь в несанкціонованому масовому заході.