Новини
Бойове протистояння у Судані: що потрібно знати про сторони конфлікту та його причини
15 квітня у Судані спалахнули бої між армією Судану та Силами швидкого реагування (RSF), внаслідок чого сотні людей загинули та тисячі зазнали поранень. Бойові дії між сторонами спалахнули вперше після того, як вони уклали альянс у 2019 році та вийшли з тривалої боротьби за владу.
Четвер, 4 травня 2023, 15:37

Про це повідомило Sky News.

Хто є сторонами протистояння у збройному конфлікті

Армію Судану очолює генерал Абдель Фаттах аль Бурхан – фактичний президент країни після військового перевороту в жовтні 2021 року. З іншого боку – воєнізоване угруповання RSF, колишній партнер, який став суперником військових. Сили швидкого реагування очолює генерал Мохамед Хамдан Дагало, більш відомий як Хемедті, який також є заступником голови правлячої Суверенної ради Судану.

Обидві сторони об’єдналися для усунення колишнього лідера Омара аль-Башира у 2019 році. Проте між ними були тривалі розбіжності щодо того, як слід керувати країною. Сторони стверджували, що контролюють стратегічні місця, включаючи президентський палац, аеропорти та авіабази.

Видання Sky News взяло коментар у генерала Бурхана, який сказав, що він відкритий для переговорів, оскільки бої тривають.

“Якщо переговори відновлять країну і будуть чесними, то це можливо”, – додав він.

Натомість RSF оприлюднили заяву, де мовилося, що вони ведуть постійну боротьбу за відновлення “прав наших людей”.

Перехід до демократії

Усунений у 2019 році експрезидент Омар аль-Башир був засуджений за корупцію та відмивання грошей і звинувачений Міжнародним кримінальним судом у воєнних злочинах і геноциді, пов’язаних із кривавим конфліктом у Дарфурі. Його усунули на тлі місяців протестів проти його авторитарного правління, яке тривало три десятиліття.

Після цього у Судані створили спільний військово-цивільний уряд. Його теж було повалено в результаті державного перевороту 2021 року. Тоді армія повернула собі контроль, але вона зіткнулася зі щотижневими демонстраціями, новою ізоляцією та поглибленням економічних проблем.

Як загострилася ситуація, яка призвела до боїв у 2023 році

Ескалація сталася за кілька днів до того, коли війська RSF було розгорнуто по країні. Зокрема через напругу, пов’язану з переходом від військового до цивільного правління. Армія заявила, що мобілізація є “явним порушенням закону”.

Одним із головних факторів напруги була розбіжність думок сторін, як і коли RSF мають бути інтегровані в армію. ЗС Судану хотіли, аби перехід відбувся протягом двох років, тоді як RSF заявили, що це займе 10 років.

Таке злиття було ключовою умовою рамкової угоди, погодженої в грудні 2022 року. Договір передбачав передачу влади цивільним особам. Документ мали підписати 1 квітня, але відклали через невдалі переговори.

Де почалися й тривають бої

На південь від столиці країни, Хартума, розпочалося бойове протистояння на військовій базі. Обидві сторони звинувачували одна одну в нападах. Після цього зіткнення поширилися по всьому місту, зокрема навколо штабу військових, аеропорту та президентського палацу.

Очевидці бачили стрілянину в багатьох частинах країни. Зокрема зафіксовано інтенсивну стрілянину у північному місті Мерове та зіткнення в дарфурських містах Ель-Фашер і Ньяла.

Хто такі Сили швидкого реагування (RSF)

RSF розвинулися з так званих збройних формувань джанджавід, які воювали у конфлікті в Дарфурі в 2000-х роках. Нині вони налічують близько 100 тисяч військовослужбовців.

Воєнізоване угруповання давно звинувачують у звірствах, пов’язаних із конфліктом у Дарфурі. Проте RSF були легітимізовані у 2017 році.

Теги: Судан, біженці, військовий конфлікт, внутрішній конфлікт, ескалація конфлікту, ООН

Межа у YouTube

Підписатись