Про це він написав у гостьовому коментарі Journal du Dimanche.

Боррель пояснив щодо важливості Тайваню для Європи в економічному, комерційному та технологічному розумінні, закликавши європейські військово-морські сили до патрулювання Тайванської протоки, аби продемонструвати прихильність Європи до “свободи судноплавства в цьому вкрай важливому регіоні”.

Щодо Тайваню наша позиція проста й послідовна. На нашу думку, існує тільки один Китай. Але не за будь-яких умов. І точно не через застосування сили”, – зазначив глава зовнішньополітичного відомства ЄС.

Водночас дипломат застеріг від провокацій, зауваживши, що переважна більшість жителів Тайваню вважає, що мирний статус-кво є найбільш прийнятним рішенням. Тож закликав “твердо дотримуватись цього принципу”.

Влада Китаю вважає Тайвань частиною своєї країни та ставиться до острова як до бунтівної провінції, що відкололася 1949 року. Компартія Китаю та голова КНР Сі Цзіньпін оголосили “об’єднання з Тайванем” своєю “історичною місією”, яку вони мають намір виконати, навіть із застосуванням військової сили.

Зауважимо, 11 квітня китайський флот продовжив “фактичну бойову підготовку” навколо Тайваню після того, як Пекін оголосив про завершення навчань, а президентка Тайваню Цай Ін Вень розкритикувала КНР за “безвідповідальну поведінку”.

Нещодавно китайські військові імітували удари по ключових цілях Тайваню. Вони відпрацювали їх під час другого дня навчань навколо острова.

Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.

Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.

Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.

22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.

У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.

18 лютого група китайських офіційних осіб прибула з візитом до Тайваню вперше за три роки з початку пандемії COVID-19, аби відвідати культурний захід у період різкого зростання військової напруженості в Тайванській протоці.

Згодом стало відомо, що Пентагон допомагає Тайваню зосередитися на тактиці та системах озброєннях, які ускладнять атаку на острів. США помітно збільшують кількість військ, розгорнутих на Тайвані – більш ніж у чотири рази – аби посилити програму навчання військових острова на тлі зростання загрози з боку Китаю.

Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян пообіцяв “мирне возз’єднання” з Тайванем, а також рішучі кроки проти незалежності острова, водночас Тайбей відповів, що Пекін повинен поважати прихильність народу Тайваню до демократії та свободи.

• Китай пообіцяв посилити тиск на Тайвань після зустрічі спікера Палати представників Сполучених Штатів і президентки острова, заявивши, що США були на “хибному та небезпечному шляху”.
• У США заявили, що “уважно спостерігають” за китайськими навчаннями біля Тайваню. В їхніх межах Китай планує відпрацювати маневри у Тайванській протоці.
• У 2023 році витрати Тайваню на оборону будуть зосереджені на підготовці зброї та обладнання для “тотальної блокади” Китаєм, включаючи запчастини для винищувачів F-16 і поповнення озброєння.
• Тайвань відкинув модель “одна країна – дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.