Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) за другий квартал 2021 року.

Так, за моніторинговий період не було виявлено джинси на сайтах: “Букви”, “Ліга”, “Українська правда”, “Дзеркало тижня”, “Суспільне”, “НВ” та “Кореспондент”.

Водночас сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали: “Обозреватель” (124 матеріали з ознаками замовлення), “Політека” (61 матеріал).

Матеріали з ознаками замовлення також були виявлені на сайтах: “РБК-Україна” (25), “24 канал” (22), “Інтерфакс-Україна” (21), УНІАН (20), “Сегодня” (19), “Цензор” (14), “Гордон” (13), “Страна” (11), ТСН (5).

З переліку онлайн-ресурсів, що аналізувалися, були вилучені сайти каналів 112 та NewsOne через запровадження проти них санкцій. Ці медіа заблоковані (згідно з рішенням РНБО).

Згідно з даними ІМІ, загалом у другому кварталі 2021 року рівень джинси в українських ЗМІ зріс більш ніж на третину (на 39%) в порівнянні з першим кварталом.

“Комерційні матеріали замовного характеру продовжують переважати над політичними, що пояснюється міжвиборчим періодом. 27,5% матеріалів з ознаками замовлення були спрямовані на просування різних комерційних компаній. Майже вдвічі зросла кількість матеріалів з ознаками замовлення на користь компаній, інтересів і іміджу одного з найбагатших та найвпливовіших олігархів України Ріната Ахметова (з 8% загальної кількості джинси в першому кварталі 2021 до 16,3% в другому кварталі)”, – йдеться в результатах дослідження.

Серед соціально безвідповідальних рекламодавців, які порушували норми закону “Про рекламу” і замовляли приховану комерційну рекламу, експерти ІМІ зафіксували представників грального бізнесу: казино Storm International, букмекерську контору Parimatch, лотерею Mega Millions та інших. У зазначених матеріалах не було жодної згадки про згубну пристрасть, яку може спричинити надмірне поширення та рекламування ігрових закладів – лудоманію.

Крім того, серед рекламодавців-порушників було помічено низку банківських установ, зокрема: ГлобусБанк, IBOX Bank та АльфаБанк.

Були й мобільні оператори та інтернет-провайдери, які замовляли приховану рекламу.

В ІМІ зазначили, що з початком пандемії коронавірусу  “відчутно мобілізувалися щодо прихованого піару фармацевтичні компанії” (наприклад “Фармак”).

Щодо джинси політичного спрямування, то найбільше таких матеріалів було орієнтовано “на підвищення значущості” програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” (загалом було розміщено 8,7%  загальної кількості матеріалів з ознаками джинси).

“Деякі медіа так і називали її прямо в заголовках “Велике Будівництво Зеленського”, і давали лише компліментарні матеріали… Матеріали на користь програми Зеленського були виявлені на половині сайтів, що містили замовні матеріали та увійшли до моніторингу”, – уточнили в ІМІ.

Моніторинг проводився 26-30 квітня 2021 року в 18 інтернет-медіа: “Букви”, “Суспільне”, “Політека”, “Обозреватель”, 24 канал, “Гордон”, “Українська правда”, УНІАН, “Сегодня”, ТСН, RBC.ua, “Ліга”, “Інтерфакс-Україна”, “Страна”, “Цензор”, “Дзеркало тижня”, “Кореспондент”, НВ.

Вибірка охоплює всі новини підряд, що вийшли на сайтах протягом вказаного періоду (понад 20 тисяч новин).

• Станом на початок квітня цього року інтернет-видання “Букви” увійшло до п’ятірки лідерів серед українських онлайн-медіа за критерієм дотримання журналістських професійних стандартів.
• У березні повідомлялося, що у виданні “Букви” немає жодного замовного матеріалу, тобто джинси (за даними моніторингу “Інституту масової інформації”, яке було проведене 1–5 лютого 2021 року в 17 онлайн-медіа).
• У лютому інтернет-видання “Букви” увійшло до переліку найякісніших українських онлайн-медіа, який називається “Білий список”.
• У січні інтернет-видання “Букви” потрапило до переліку ЗМІ, котрі подають майже 100-відсотково якісну інформацію.
• Також “Букви” очолювали список найякісніших ЗМІ щодо дотримання професійних стандартів за результатами хвиль моніторингу ІМІ. Зокрема, станом на четвертий квартал 2020 року “Букви” разом із ще шістьма онлайновими медіа очолили рейтинг ЗМІ щодо дотримання професійних стандартів.