Джерело: фонд “Повернись живим”

“Рубін” загинув 5 вересня 2022 року під Ізюмом на Харківщині, штурмуючи позиції росіян.

Як найдосвідченіший, він очолив групу військових та йшов першим, прийнявши на себе більшість ворожих куль. Решта хлопців із боєм відступили та врятувалися.

Лише днями, 9 місяців по тому, побратими змогли знайти та забрати останки “Рубіна” з місця того бою. Тіло опізнали за одностроєм та протезом нижче коліна.

Росіянин за походженням, “Рубін” підтримав Революцію Гідності, переїхав до України і з 2015-го воював на боці ЗСУ. Наскочив на вибухову пастку і втратив ногу, але після протезування повернувся до війська.

“Ми почали працювати разом під час битви за Київ. Виконували завдання зі звільнення Ірпеня та околиць”, — розповів Степан, розвідник батальйону ОУН.

Побратими згадують “Рубіна” як воїна, який постійно поліпшував свої навички з тактики, володіння різною зброєю. І допомагав іншим: у своїй роті фактично був за інструктора.

“Чотири місяці ми працювали в лісах на Ізюмському напрямку. “Рубін” брав участь у виходах нашої диверсійної групи. Нам вдалося зв’язати великі сили противника навпроти нас, окупанти не могли перекинути їх на інші напрямки, — пригадав Степан. — Напередодні початку масштабного контрнаступу на Харківщині ми мали вибивати ворога з позицій під

Ізюмом, в лісі на березі Дінця. Це мала бути розвідка боєм і такий собі допоміжний удар. 5 вересня “Рубін” очолив одну з ударних груп і йшов попереду”.

Вже наступного дня батальйон ОУН знову пішов у наступ — почався Слобожанський бліцкриг.

“Рубіна” поховають в Україні, як він і хотів. Воїн говорив, що боротиметься до кінця: до нашої перемоги і падіння російського тоталітарного режиму.