Про це йдеться у матеріалі The Washington Post.

Коли минулого тижня Володимир Путін відвідав Мінськ, щоб обговорити поглиблення співпраці, саркастичний жарт невизнаного білоруського президента Олександра Лукашенка здавався надто правдивим.

“Ми двоє – співагресори, найшкідливіші та найтоксичніші люди на цій планеті. У нас тільки одна суперечка: Хто більше? Ось і все”, – сказав Лукашенко.

Понад 300 днів жорстокої війни проти України підірвали десятиліттями старанно культивовані економічні відносини Росії із Заходом, перетворивши країну на ізгоя, тоді як спроби Кремля замінити ці зв’язки більш тісною співпрацею з Індією та Китаєм, схоже, зазнають невдачі.

Путін, який розпочав свою кар’єру як агент радянського КДБ, завжди дотримувався власної думки, покладаючись на найближче коло старих друзів і довірених людей, але, видавалося, ніколи повністю не довіряв комусь. Але тепер між Путіним і більшою частиною еліти країни виникає нова прірва, згідно з інтерв’ю російських бізнесменів, чиновників і аналітиків.

Путін “відчуває втрату своїх друзів”, – сказав один російський державний чиновник із тісними зв’язками в дипломатичних колах, який говорив на умовах анонімності через побоювання покарання.

“Лукашенко – єдиний, до кого він може серйозно поїхати. Всі інші бачать його тільки в разі необхідності”, – додав він.

Попри те, що цього тижня Путін зібрав лідерів колишніх радянських республік на неформальний саміт у Санкт-Петербурзі, в усьому регіоні авторитет Кремля слабшає. Путін розмовляв із президентом Китаю Сі Цзіньпіном під час відеоконференції вранці 30 грудня, намагаючись продемонструвати зв’язки двох країн. Хоча Сі заявив, що готовий покращити стратегічне співробітництво, він визнав “складну та досить суперечливу міжнародну ситуацію”. У вересні він чітко висловив свою “стурбованість” війною.

Цього місяця Нарендра Моді з Індії написав статтю для впливової російської щоденної газети “Коммерсант”, закликаючи покласти край “епосі війни”.

“Ми все це читаємо і розуміємо, і я думаю, що він (Путін) теж читає і розуміє”, – сказав посадовець.

Навіть Папа Римський, який на початку війни, видається, дбав про те, щоб пристосуватися до поглядів Кремля, цього місяця порівняв війну в Україні з нацистським геноцидом євреїв.

Серед російської еліти зростає питання щодо тактики Путіна, що йде до 2023 року після принизливих військових відступів цієї осені.

За словами державного чиновника та Тетяни Станової, старшої наукової співробітниці Фонду Карнегі за міжнародний мир, з’являється розкол між тими в еліті, які хочуть, щоб Путін зупинив військову атаку, і тими, хто вважає, що він повинен посилити подальшу ескалацію.

Протягом останніх 10 днів, коли Путін проводив ретельно сплановані телевізійні зустрічі з військовим керівництвом і офіційними особами військово-промислового комплексу, а також сесію запитань і відповідей з обраним пулом лояльних журналістів, члени російської еліти, опитані The Washington Post заявили, що не можуть передбачити, що може статися наступного року, і сумніваються, що сам Путін знає, як він може діяти.

“Існує величезне розчарування серед людей навколо нього. Він явно не знає, що робити”, – сказав один російський мільярдер, який підтримує контакти з високопоставленими чиновниками.

Російський посадовець сказав, що єдиний план Путіна, видається, полягав у “постійних спробах змусити Захід і Україну розпочати [мирні] переговори” за допомогою ракетних ударів по критично важливій інфраструктурі України та інших загроз.

Цього тижня Путін повторив цю тактику, хоча на Різдво виступив з заявою про відкритість до мирних перемовин. “Але”, – сказав чиновник, Путін готовий говорити “тільки на своїх умовах”.

Мільярдер, державний чиновник і кілька аналітиків вказали на перенесення щорічного звернення Путіна до народу, коли російський президент загалом викладає плани на наступний рік, і скасування його щорічної пресконференції, порівнявши це з ознаками ізоляції Путіна та спробами захистити його від прямих запитань, оскільки він не має чітких планів на майбутнє.

Пресконференція, зокрема, могла виявитися ризикованою, враховуючи, що сотні журналістів зазвичай привозять до Москви з віддалених регіонів Росії, які непропорційно постраждали від жертв і нещодавньої часткової мобілізації.

“У зверненні має бути план. Але плану немає. Думаю, вони просто не знають, що сказати”, – сказав мільярдер. “Він, звичайно, в ізоляції. Він і так не любить спілкуватися з людьми. У нього дуже вузьке коло, а тепер воно ще більше звузилось”.

У бесіді з купкою журналістів Путін парирував такі твердження про перенесення його виступу в парламенті. Він сказав, що розглядав ключові питання на останніх публічних зустрічах, і “мені та адміністрації було складно знову втиснути все це в офіційне звернення, не повторюючись”.

Однак його коментарі щодо війни були скупими на деталі. Він не пішов далі, ніж заявив, що умови на чотирьох українських територіях, які він незаконно анексував, є “надзвичайно складними”, і що його уряд намагатиметься покласти край конфлікту “чим швидше, тим краще”.

Путін знову поклав провину на Сполучені Штати та НАТО за затягування війни, що здавалося майже мовчазним визнанням того, що він втратив контроль над процесом.

“Як він може нам говорити, що все йде за планом, коли ми вже на 10-му місяці війни, а нам сказали, що це займе всього кілька днів”, – сказав державний чиновник.

Путін виглядав виснаженим у своїх останніх виступах, – сказала Станова. І навіть якщо у нього є секретний план дій, більшість російської еліти втрачає в нього віру, – зазначила вона.

“Це фігура, яка в очах еліти виглядає нездатною дати відповіді на запитання. Еліта не знає, у що вірити, і боїться думати про завтрашній день”, – сказала вона.

“Здебільшого складається відчуття, що виходу немає, що ситуація непоправна”, – продовжила вона, – “що вони повністю залежні від однієї людини, і вплинути ні на що неможливо”.

Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, яка пішла у відставку та покинула Росію через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, сказала в інтерв’ю, що її колишні колеги “намагаються не розглядати війну з точки зору переможців і переможених. Але вони знають, що для Росії зараз немає хорошого виходу”.

“Є відчуття, що ми не можемо досягти тих політичних цілей, які було спочатку висунуто. Це всім зрозуміло”, – сказав державний чиновник.

Але ніхто не знає, наскільки великих втрат може зазнати Росія, перш ніж її лідери повірять, що її існування під загрозою, – сказав він.

Ще більше підкреслюючи зростання дистанції між президентом і бізнес-елітою, Путін також скасував свою щорічну новорічну зустріч з мільярдерами країни, офіційно пославшись на ризик зараження.

З таким величезним знаком питання, який висить протягом наступного року, всередині еліти виникли два табори: “прагматики, які вважають, що Росія взяла на себе тягар війни, яку не може витримати і має зупинити”, і ті, хто хоче ескалувати, – сказала Станова.

Серед тих, хто виступає за ескалацію, є Євгеній Пригожин, союзник Путіна, який очолює Групу найманців “Вагнера” та продовжує публічно критикувати російське військове керівництво.

Зростання розколу створює для Путіна ще одну небезпеку перед початком 2023 року, останнього року перед президентськими виборами 2024 року. Попри те, що останні опитування показують, що Путін зберігає підтримку переважної більшості населення, яке поки що продовжує сприймати кремлівську пропаганду, переважна думка серед еліти полягає в тому, що наступного року ситуація може стати більш нестабільною.

“Ми не знаємо, що станеться в майбутньому”, – сказав давній співробітник російських дипломатичних кіл, який побажав залишитися неназваним через побоювання репресій. “Можливо, буде чергова хвиля мобілізації. Економічна ситуація в наступному році почне погіршуватися серйозніше”.

Сергій Марков, колишній кремлівський радник, який все ще підтримує контакти з командою Путіна, сказав, що очевидно, що Путін досі не має відповіді на головне запитання.

“Попереду є два можливі шляхи”, – сказав Марков. “По-перше, армія продовжує воювати, а решта суспільства живе нормальним життям – як це було цього року. Другий шлях – це те, що було під час Другої світової війни, коли все було для фронту і для перемоги. Відбулася така мобілізація суспільства та економіки”.

Існують також неминучі питання щодо кричущих слабкостей російської армії, які стали очевидними в останні місяці, включаючи її очевидну нездатність належним чином навчити та спорядити 300 000 осіб, призваних під час осінньої мобілізації.

“Справа в тому, що цим 300 тисячам мобілізованих не вистачає зброї”, – сказав Марков. “Коли вони отримають військову техніку? На це питання у Путіна теж немає відповіді”.

За словами Маркова, який підтримує ескалацію, сумніви Індії та Китаю виникли через те, що Путін не виграв достатньо швидко.

“У приватних розмовах вони кажуть: “Вигравайте швидше, але, якщо ви не можете виграти, ми не зможемо побудувати з вами хороші стосунки. Ви повинні або виграти, або визнати свою поразку. Нам понад усе потрібно, щоб війна закінчилася якнайшвидше””, – сказав він.

Інші говорили, що причиною прохолодних відносин з лідерами Індії та Китаю було те, що вони явно більше стурбовані подальшою ескалацією.

“Ми чуємо, що існує занепокоєння щодо перспективи ескалації до ядерного рівня”, – сказав давній представник російських дипломатичних кіл. “І тут, мені здається, всі дуже чітко сказали, що це вкрай небажано і небезпечно”.

Усередині Росії час від часу представники ліберально орієнтованої еліти висловлюють свою занепокоєність.

Минулого тижня в інтерв’ю російському щоденнику РБК Михайло Задорнов, голова правління одного з найбільших російських банків “Открытие”, який обіймав посаду міністра фінансів з 1997 по 1999 роки, зазначив, що Росія втратила ринки на Заході, які вона створювала ще з радянських часів. “50 років будувався ринок, взаємні економічні зв’язки. Зараз вони знищені на десятиліття вперед”, – сказав Задорнов.

Загалом представники російської економічної еліти “розуміють, що це нічим добрим не закінчиться”, – сказав російський мільярдер.

Прокопенко, колишній чиновник Центробанку, сказав, що російська еліта, зокрема ті, хто під санкціями, з жахом спостерігають за ситуацією.

“Все, що вони побудували, зруйнувалося без причини”.

• 29 грудня російська валюта досягла восьмимісячного мінімуму, додавши до різкого падіння в грудні через обвал світових цін на нафту та санкції Заходу, спрямовані на енергетичний сектор Росії.
• У перші ж місяці широкомасштабного вторгнення РФ в Україну соцмережа TikTok наповнилась хештегами на кшталт “Росія Вперед” чи різними комбінаціями із літерами Z. Проте, ймовірно, що значна частина цього контенту поширювалася за гроші.