Таку думку висловив зовнішньополітичний радник п’ятого президента Петра Порошенка, український дипломат Костянтин Єлісєєв.

“Трагічні події в Афганістані та падіння прозахідного уряду, безперечно, затьмарять інші питання інформаційного та політичного порядку денного світу в найближчій перспективі, принаймні в західних суспільствах. Погіршення безпекової ситуації в Афганістані продемонструвало й недооцінку з боку міжнародного співтовариства негативних сценаріїв розвитку після виведення американських військ. Що це означатиме для України? Існує високий ризик відходу на другий план та зниження міжнародної уваги до України“, – зазначив дипломат.

На його думку, першою “жертвою” подій в Афганістані може стати Київський саміт Кримської платформи, призначений на 23 серпня цього року. Темою саміту має стати деокупація українського півострова.

“Логічно, що в головах лідерів та в кулуарних розмовах на полях саміту йтиметься швидше не про шляхи деокупації Криму від російського агресора, а про жахи нового афганського режиму та роздуми, що робити з Афганістаном далі. І, на жаль, очевидно знову будемо чути тези про необхідність посилення діалогу та взаємодії Заходу з Москвою у врегулюванні гострої безпекової кризи в Середній Азії”, – пояснив Єлісєєв.

Дипломат зазначив, що події в Афганістані “кинуть тінь” і на результати першого офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Білого дому.

“Провал статусу Афганістану як особливого союзника США поза НАТО практично нівелює символізм та значення для України аналогічної домовленості по лінії Байден-Зеленський. Водночас, афганське фіаско стимулюватиме Вашингтон до пошуку якоїсь швидкої дипломатичної та безпекової піар-перемоги й це, безсумнівно, має використати Банкова для просування безпекових інтересів України, зокрема по лінії статусу особливого союзника та двосторонньої безпекової угоди”, – наголосив Єлісєєв.

Дипломат також пояснив, як би мала діяти українська влада в нинішній ситуації з Афганістаном:

1. Єлісєєв зауважив, що президент Зеленський повинен був би скликати засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО) для “здійснення аналізу подій в Афганістані, їхнього політичного, безпекового та економічного значення для інтересів України”.

“Не зайвим було б проаналізувати уроки блискавичної воєнної перемоги талібів над краще укомплектованими з технічної точки зору майже 300-тисячними урядовими військами для їх використання в протидії російським військам. Тверезо розглянути проблематику стійкості інституцій влади як одного з важливих стовпів державного розвитку. Варто приділити увагу і проблемі нелегальної міграції з Афганістану в Україну, у т.ч. через території Таджикистану й Узбекистану”, – розповів дипломат.

2. На думку радника Петра Порошенка, Києву слід “підвищити координацію з міжнародними партнерами”, оскільки саме в таких критичних ситуаціях “гартується довіра”. Єлісєєв уточнив, що важливою була б більш тісна взаємодія України з країнами-партнерами (передусім по Європейському Союзу) в питанні евакуації громадян України та ЄС із Афганістану.

3. Дипломат наголосив, що Офісу президента варто було би “відволіктися від святкового перед Днем незалежності настрою та ґрунтовно оцінити ризики Афганістану для України”. Єлісєєв попередив, що ситуацією в Афганістані може скористатися країна-агресор Росія, аби “поторгуватися” на міжнародній арені й спробувати досягнути поступок з “українського досьє”.

“Одна з ключових небезпек криється в тому, що Москва цілком може скористатися “вікном можливостей” і запропонувати Вашингтону та ЄС спільну взаємодію у вирішенні проблеми Афганістану в обмін на поступки з “українського досьє”. Торгівля проблемними питаннями і своїми можливостями для їхнього улагодження в обмін на свій інтерес – найліквідніша валюта Кремля”, – розповів Єлісєєв.

Дипломат додав, що події в Афганістані “стали холодним душем у світовій політиці, наслідки яких будуть відчутні не один рік”.

На думку Єлісєєва, в цій ситуації Україна має прагнути “опинитися в колі союзників і не дати перетворити вирішення проблем Донбасу та Криму в розмінну монету в складній геополітичній грі”.

• Президент Афганістану Ашраф Гані покинув країну після того, як таліби увійшли в Кабул. Чиновник в уряді президента Афганістану Саджад Нурістані повідомив, що Гані подав у відставку. Після цього він попрямував в аеропорт Кабулу й вилетів до Таджикистану.
• Бойовики “Талібану” заявили, що контролюють 100% території Афганістану. Тоді вони погодилися на перехідний уряд, який мав очолити колишній міністр внутрішніх справ Алі Ахмад Джалалі. Додамо, що “Талібан” наразі утримує всі прикордонні переходи Афганістану. Відтак аеропорт Кабула залишається єдиним шляхом втечі з країни.
• Президент США Джо Байден вперше за шість днів прокоментував ситуацію в Афганістані. Він підтримав рішення про виведення американських військових з країни та розповів, яку мету переслідують США і що робитимуть далі.
• Повну хронологію захоплення Афганістану представниками “Талібану” читайте у наших матеріалах “Талібан” захоплює значну частину території Афганістану, Ескалація в Афганістані посилюється: дайджест та Захоплення талібами влади в Афганістані: хронологія подій.
• Про те, як зміниться життя в Афганістані після приходу талібів до влади — в матеріалі Захоплення Афганістану талібами: як все відбувалося та що далі.