Підготовка снайперів була зосереджена на базовій теорії від розрахунку відстані, балістичної кривої, зброєзнавства до фактичної стрільби з наявної зброї, яку надавало польське військо. Підготовка включала також усі супутні завдання снайпера після отримання завдання, такі як планування руху, прихований перехід на позицію, спостереження за оточенням і остаточне повернення до підрозділу.

Теорія інженерної підготовки супроводжувалася вправами з моделями, відпрацюванням боєприпасів і зарядів. Щотижня проходили також стрільби, під час яких українські бійці могли випробувати практично всі свої навички.