З прийняттям Закону № 1978-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну” слід очікувати, що тютюновий дим та неприємний запах зустрічатимуться в громадських місцях дедалі рідше. Звісно, цей процес розтягнеться на два роки, починаючи з липня 2022. Однак, судячи з кількох невдалих спроб відкотити реформи назад та результатів соціологічного опитування, проведеного КМІС навесні цього року – громадська думка однозначно утвердилась на позиціях вилучення тютюну з громадського простору. 

Експерт ВООЗ з неінфекційних хвороб Андрій Скіпальський зауважив, що з 2017-2019 років, коли були прийняті зміни до Податкового кодексу щодо поступового зростання акцизів на тютюнові вироби, відбувається зростання ставки акцизів – +20% до специфічної ставки на тютюнові вироби щороку з урахуванням рівня інфляції. Такий досвід є досить новаторським, оскільки 7-річних планів зростання ставки податку на тютюнові вироби жодна інша європейська країна не приймала. Прирівняння ТВЕНів та електронних сигарет до решти тютюнових виробів дозволить посилити економічний аспект боротьби з курінням, який експерт назвав одним з найбільш дієвих.

Водночас очевидним є й те, що самі собою законодавчі обмеження та здорожчання тютюнових виробів не розв’язують проблему – адже їх недотримання нівелює всю потенційну ефективність реформ. Тому коли йдеться про наслідки запровадження антитютюнових обмежень, слід передусім розглянути можливість та ефективність їхнього виконання.

Нардеп Володимир Крейденко, коментуючи результати політики збільшення ставок акцизних зборів на тютюнові вироби, зазначив, що це рішення дозволило збільшити у 6 разів (з 1,7 млрд до 10,2 млрд грн) акцизні надходження до Держбюджету від цього виду тютюнової продукції. Відповідного результату слід очікувати і від запроваджених акцизів на електронні сигарети та ТВЕНи. Це означає, що там, де антитютюнові заходи діють не лише на папері, а й на практиці – вони дають цілком відчутний результат. І навпаки – там, де держава не приділяє достатньої уваги виконанню нею ж встановлених правил – їх просто ігнорують.

Щоб ціни на сигарети відповідали сучасним реаліям, доцільно запровадити додаткове підвищення акцизу на тютюнові вироби, адже це ефективна норма зниження цінової доступності шкідливої продукції, якою є тютюнові вироби. Такі зміни безумовно позитивно вплинуть на захист здоровʼя українців і допоможуть зміцнити здоровʼя населення (особливо серед дітей та молоді). Зараз це особливо важливо з огляду на демографічну ситуацію, яка складається. Згідно з розрахунками фахівців Світового банку, підвищення тютюнових акцизів на таку суму, щоб ціна за пачку сигарет зросла на 10%, дозволяє знизити споживання наркотичної тютюнової продукції на 6-8% у державах з низьким та середнім рівнем доходу до переліку яких входить Україна.

“З огляду на інфляцію в Україні, яка становить 31%, у 2022 році внаслідок повномасштабної війни Росії проти України доцільним є додаткове одноразове підвищення акцизу на тютюнові вироби до рівня інфляції. Таке підвищення можна запровадити вже з 1 липня 2023, що знизить цінову доступність шкідливої продукції, якою є тютюнові вироби та забезпечить стабільність надходжень до Держбюджету”, – зазначив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Центр громадянського представництва “Життя”.

Найбільш яскравим прикладом проблеми дотримання антитютюнових обмежень є оформлення вітрин в ТРЦ та супермаркетах, де продаються тютюнові вироби. Чинна норма Закону “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” забороняє розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них. 

Це означає, що в кожному місці продажу тютюнових виробів про їхню наявність має інформувати лише плакат, трохи більший за А4, зі списком і вартістю виробів. Жодних пачок з тютюновими виробами, рекламних матеріалів, зразків тощо.

Що ж ми бачимо на практиці? Ми бачимо або вітрини з викладеними пачками сигарет, або навіть цілі артінсталяції з обладнаним підсвічуванням для найкращої демонстрації товару.

Якщо ж говорити про місця продажу ТВЕНів та електронних сигарет, то можна побачити цілі приміщення, весь інтер’єр яких буквально запрошує провести всередині якийсь час. Власне, цей інтер’єр значно більше нагадує магазини електроніки, аніж сигаретний кіоск.

Тепер слід повернутись назад і переглянути норму, наведену вище. Вона забороняє розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнових виробів у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві.

Добре, а що ж таке “тютюнові вироби”? Банальне запитання, але – згідно з нормами статті 1 Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання. 

Перечитайте уважно: чи бачите тут слово “пачка”, “пакування”, “електронно-візуальне зображення” або щось схоже? Ні. Тобто пачку без сигарет демонструвати можна? А фото пачки чи навіть відео? Формально – ні, адже стаття 16 Закону “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” містить цілий перелік рекламних заходів, включаючи заборону заходів прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, використання яких стосовно тютюнових виробів заборонене.

Але ми бачимо, що така демонстрація відбувається у місцях, де щодня перебувають сотні людей, включно з дітьми та підлітками. І якщо стосовно демонстрації пачок сигарет тютюнова індустрія ще може намагатись знайти якісь лазівки в законодавстві, то відкрита викладка сигар та сигарил, як на фото вище, є прямим порушенням закону.

На жаль, вислів “суворість законів компенсується необов’язковістю їхнього виконання” стосується не лише Росії, яку мав на увазі його автор, а й нашого вітчизняного тютюнового ринку. Тому для виконання чинного законодавства мають докласти зусиль держава та уповноважені на це органи.

Теж саме повною мірою стосуватиметься й заборони на рекламу, стимулювання продажу та спонсорства електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів, ТВЕНів, яка набуде чинності трохи більше, ніж через пів року.  Адже тут ми маємо справу не просто з картонною пачкою, яку викидають, коли закінчуються сигарети. Конструктивно, ТВЕН та електронні сигарети – це комплекс ґаджетів і витратних матеріалів, придатний для кастомізації, як телефон чи годинник. При цьому такі елементи кастомізації можуть повністю нівелювати попереджувальні написи та зображення, нанесення на них передбачене уже прийнятим законом. Тож доцільним є розвивати законодавство в напрямку обов’язковості нанесення попереджувальних зображень на всі предмети, призначені для використання з тютюновими виробами, як ще робиться, наприклад, в Ізраїлі.

Як бачимо на зображеннях з офіційного сайту IQOS, тютюнова індустрія активно просуває саме цей формат використання їхньої продукції – не лише продукт, а й аксесуар, елемент образу та стилю, використовуючи колаборації з відомими дизайнерами та інфлюенсерами.

Якщо повернутись до вже згаданого опитування КМІС за травень 2022 року, можна зауважити доволі тривожну деталь.

У всіх вікових категоріях респондентів помітно зріс відсоток людей, які курять щодня, зокрема, у деяких цей тренд прийшов на зміну протилежному тренду 2019-2020 років – зниженню кількості людей, які курять регулярно. Запроваджені Законом № 1978-ІХ обмеження, які почали діяти, покликані частково компенсувати цю негативну тенденцію, розширюючи безтютюновий простір. Варто також зауважити, що згадане вище дослідження КМІС продемонструвало – переважна більшість курців (понад 70%) підтримують нові антитютюнові обмеження та витіснення тютюнового диму з громадського простору.

Втім, слід враховувати, що тютюнова індустрія навряд просто змириться з втратою джерела прибутків та продовжить лобістські зусилля, апелюючи до аргументу “не на часі” та залякуючи владу звільненням працівників і зменшенням податкових надходжень. Як на це відреагує влада, ми побачимо уже найближчим часом. Залишається сподіватись, що тютюнова індустрія не отримає преференцій, які не в змозі пролобіювати інший український бізнес. Тим паче, що ще на початку 2021 року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев стверджував: до 2025 року Україна має зрівнятися в оподаткуванні тютюну з ЄС, і будь-які зміни цього курсу є недоцільними.