Про це пише The New York Times.

До середи в Європі було зареєстровано більше випадків і смертей від коронавірусу, ніж в Китаї. У четвер одна лише Італія обігнала Китай за повідомленнями про смертельні випадки.

У той час як Китай заявляє, що знизив число нових випадків до нуля, показники Європи ростуть швидше з кожним днем — близько 100 тис. підтверджених інфекцій і 5  тис.  випадків смерті в цілому — що свідчить про те, що найгірше ще попереду.

Чому ж Європа, яка кілька тижнів попереджала про початок епідемії, постраждала сильніше  ніж Китай, де виник коронавірус і де людей удвічі більше?

За словами експертів, якоюсь  мірою висока смертність є платою європейців за демократичне та вільне життя. В Європі люди звикли до вільного пересування, легких подорожей і незалежного прийняття рішень, тут уряди стурбовані громадською думкою: вони не звикли давати жорсткі накази, а громадяни не звикли їх виконувати.

Китай же діяв з жорстокістю та масштабно, приймаючи непопулярні рішення і приймаючи серйозний економічний збиток як ціну стримування цієї хвороби. Він закрив десятки мільйонів людей, заборонивши їм залишати свої міста і навіть свої будинки, крім як для отримання продуктів і медичного обслуговування, і наклав інші обмеження на сотні мільйонів людей, закривши в процесі цілі галузі.

“Китай був готовий піти на дуже незвичайні заходи, використовуючи армію, поліцію, замикаючи людей в їх будинках, використовуючи технології безпілотників для контролю за поведінкою, встановлюючи контрольно-пропускні пункти”, – зазначив співробітник громадської охорони здоров’я Каліфорнійського університету в Берклі, доктор Артур Рейнгольд.

“Які б заходи не були прийняті в Європі, вони були прийняті тільки недавно і відверто, жоден з них не був настільки драконівським і всеосяжним, як в Ухані”, – додав він.

Зазначається, що Китай поставився до пандемії серйозно, коли місцеві й регіональні чиновники намагалися піддати цензурі будь-які розмови про спалах, а медичне обладнання було в критичному дефіциті.

Жорсткі рішення авторитарного уряду були  лише  одним фактором. Необхідні також були швидкість і “агресивні” дії, такі як загальне тестування, карантин для хворих і суворе відстеження їх контактів, щоб стримати спалах без зупинки економіки.

Хоча спочатку Китай втратив дорогоцінний час, згодом він діяв швидше і рішучіше, ніж західні країни.

Перша спроба Європи приборкати велику територію — ізоляція північного регіону Італії — сталася 8 березня, коли в країні було зареєстровано понад 7300 випадків. Наступного тижня в Іспанії та Франції були підтверджені випадки й тоді влада вирішила заборонити більшість публічних заходів по всій країні.

Деякі частини Східної Азії діяли швидко, але із зовсім іншою стратегією, ніж китайська або європейська: масштабне тестування і відстеження контактів, щоб зупинити ланцюг передачі, при цьому, не зупиняючи економічну активність.

В результаті в Сінгапурі, Тайвані та Гонконзі було кілька випадків захворювання, а Південній Кореї, яка перевірила більше 200 тис. осіб,  цілком вдалося взяти спалах під контроль.

Епідеміологи також говорять, що широкомасштабне тестування і відстеження контактів, такі як соціальне дистанціювання, найкраще допомагають стримувати спалах.

• Станом на вечір 19 березня кількість випадків COVID-19 по Україні досягла 26. З них 3 – летальні.
• У Чернівцях одужав чоловік, який першим в Україні захворів на коронавірус COVID-19.