Про це йдеться у матеріалі CNN.

Цього тижня президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що найближчими днями Україна отримає 4 з 10 винищувачів МіГ-29. Наступного дня рішення передати Україні 13 МіГ-29 ухвалив уряд Словаччини.

Що це може змінити? На політичному рівні це може дати поштовх іншим державам також надати Україні винищувачі. Цілком імовірно, що більше європейських країн підуть їхнім прикладом і звільнять свої МіГи радянського дизайну в міру модернізації власних ВПС.

Саме це робить Польща. Минулого року країна підписала велику оборонну угоду з Південною Кореєю на 14,5 мільярда доларів, яка включала закупівлю 48 легких літаків FA-50, а також додала до свого флоту американські винищувачі-невидимки F-35 Lighting II. Ще одна практична перевага полягає в тому, що оскільки багато європейських країн мають МІГ-29, їх частини легше доступні для ремонту та обслуговування українських літаків.

У питанні військової переваги Кремль, як можна було очікувати, заявив, що надання Україні МіГів радянських часів не змінить перебігу конфлікту. Можливо, саме тому у списку бажань України першим стоїть саме F-16, а не МіГ-29.

Україна успадкувала десятки радянських літаків МіГ-29 після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, приблизно через п’ять років після того, як вони були прийняті на озброєння. Але її флот зазнав удару після того, як Росія незаконно анексувала Крим.

МіГ-29 є аналогом літака, який використовує старі технології польоту, тоді як затребувані F-16 – цифрові. МіГи можна використовувати для виконання коротких бойових завдань, вони можуть розгортати озброєння та збивати російські літаки з хорошою маневреністю на малих дистанціях.

Але F-16 можуть літати довше, вони більш універсальні, мають інтегровані системи озброєння та мають кращу дальність та радіолокаційні можливості, що забезпечує покращене раннє попередження.

Аналітик із питань оборони Алекс Уолмслі, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) у Лондоні, порівнюючи F-16 та МіГ-29, використовує аналогію порівняння “ноутбука 1990-х років із останнім MacBook. Або Ford Escort і Porsche. В основному вони роблять те ж саме – літають і запускають ракети, – але МІГи не такі чуйні чи потужні”.

США поки що опиралися закликам надати Україні F-16, мотивуючи це уникненням ескалації з Росією, а також непрактичністю. Бажання уникнути катастрофічного загострення конфлікту було цього тижня після збиття російським реактивним літаком американського безпілотника Reaper вартістю 32 мільйони доларів США над Чорним морем – уперше з того часу російські та американські літаки вступили в прямий контакт. Потенційно запальний інцидент був використаний Росією як доказ прямої участі Америки в конфлікті.

Однак перехід від опору до поставок відбувався раніше, коли США вирішили поставити Україні танки M1 Abrams після того, як Німеччина змінила свою політику щодо танків Leopard II.

Але аргумент непрактичності — це не просто політична “відмазка”. Військово-повітряні сили України вже експлуатують реактивні літаки МіГ, тому вони зможуть використовувати їх, щойно вони прибудуть, тоді як на навчання пілота МіГ-29 високому рівню комфорту та ефективності на F-16 знадобляться місяці. Не кажучи вже про дефіцит українських пілотів.

Генерал-лейтенант США у відставці Марк Гертлінг зазначає, що хоча українці були дуже адаптивними, коли навчались керувати іншим західним озброєнням, F-16 – це “зовсім інша гра”.

Вони мають різні частини двигуна, конструкцію та системи управління вогнем для стрільби та скидання бомб.

“Багато людей хочуть, щоб щось сталося в Україні прямо зараз, — каже Гертлінг, — але без років навчання в мирний час і створення засобів забезпечення та ремонту ви просто не досягнете результатів, які, на вашу думку, отримаєте”,

Перші обіцянки літаків піднімуть протиповітряну оборону України, але жодним чином не змінять і не забезпечать Україні перевагу в конфлікті. Колишній пілот винищувача F-16 Королівських ВПС Вільям Гілпін розповідає CNN: “Є така приказка: якщо ви відстали на покоління, немає сенсу з’являтися. Зараз українські ВПС на покоління відстають від російських. F-16 перемістили б їх на покоління вперед”.

Ось така дилема. Очевидною є недоцільність поставок Україні літаків F-16, які потребують величезного навантаження на підготовку в умовах активного конфлікту. Але без них неможливо отримати перевагу в повітрі.