Про це розповідає матеріал у британському виданні The Guardian.
Обрізка – це звичайна техніка у садівництві, яка застосовується до троянд взимку, але останнім часом цей термін з’являється щоразу, коли соціологи говорять про наше соціальне життя. Люди обрізали своїх друзів.
Експерти кажуть, що ми мимоволі, а в деяких випадках і дуже свідомо, дистанціювалися від соціального життя. Замкнені в наших домівках або розділені кордонами, ми надто багато часу проводимо в ізоляції, компенсовуючи потреби у спілкуванні інтернетом.
Зараз, під час послаблення пандемії, ми стоїмо перед тим, що можемо спокійно прийти до кафе, спортзалу чи офісу, але у нас уже немає бажання витрачати сили на новий етап соціалізації та знайомства.
Патульні та Марлі Бауер з Центру досліджень психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин при Сіднейському університеті за останні два роки опитували понад 2000 австралійців, щоб отримати сукупну картину взаємодії людей, способу життя та планів під час та після карантину. Враховуючи ранній, хоча й тимчасовий, вихід Австралії з карантину минулого року, він дає унікальне уявлення не лише про досвід австралійців під час локдауну, але, що важливо і доречно, через багато місяців після нього.
Деякі ключові висновки були отримані в результаті дослідження, каже Патульні:
“Соціальні мережі стали більш острівними та орієнтованими на вузькі зв’язки. Також певні групи людей були більш уразливими до втрати друзів, включаючи самотніх, або тих, хто має соціальну тривогу, фізичні та психічні розлади – будь-хто, хто не мав “попереднього соціального капіталу”. Були ще люди, яких спіймали на головних перехрестях їхнього життєвого шляху – наприклад, вони закінчили школу/почали навчання в університеті/завели дітей; вони можуть бути більш вразливими до довготривалої ізоляції та самотності під час карантину”.
Але, як і в будь-якому аспекті цієї пандемії, найбільш уразливі члени спільноти зазнали найбільших наслідків.
“Ті, кому не вистачає фізичного здоров’я, соціального капіталу та цифрових інтерактивних навичок, уже більш маргіналізовані та піддаються більшому ризику самотності у світі після COVID-19”, – попереджає Патульні.
Поки що рано говорити, чи може це “перерости у вкорінену культуру самотності, чи до розширення “розриву самотності”, але навіть загальні ознаки до пандемії вказують на те, що у людей стало менше друзів. Тридцять років тому 33% дорослих американців повідомили, що у них було 10 або більше близьких друзів, не враховуючи родичів. Зараз це кажуть 13%.
Для багатьох літніх людей, відірваних від сімей і традиційних зустрічей з друзями, пандемія стала причиною скористатися прискореним курсом онлайн-спілкування. Дослідження Австралійського управління комунікацій та медіа показують, що кількість людей у віці 75 років і старше, які використовують соціальні мережі та електронну пошту, подвоїлася.
Для того, щоб повернути своє соціальне життя, потрібно в першу чергу відповісти собі на запитання: навіщо мені друзі?
І в цьому можна звернутися до здобутків Арістотеля. Друзі були центральними в його загальній концепції того, що таке хороше життя і що означає бути людиною.
Філософ розподілив своїх друзів на три різні категорії: “дружба корисності”, “дружба насолоди” і “дружба добра”. Колеги по роботі та однокласники підпадають під категорію дружбу корисності. Друг, який викликає приємні емоції, підпадає під дружбу насолоди – до них відносять коханців, книжкові клуби, футбольні команди. Але найважливішими з усіх є ті дружні стосунки, які ґрунтуються на взаємній повазі, захопленні та сильному бажанні “допомогти іншій людині, бо в ній визнається суттєве добро”. Ці люди найбільше підтримували нас протягом останніх двох років, і вони також є тими, кого ми найбільше прагнемо зберегти.
Згідно з дослідженнями, з друзями з останньої категорії у непрості періоди зв’язок, навпаки, поглибився. Або ж з допомогою інтернету ми знайшли нових друзів. Але науковці попереджають: ми не можемо забувати про “ціну потенційно посиленої соціальної та колективної самотності через втрату більш віддалених зв’язків з громадою”.
Початок соціального життя лякає нас своєю невизначеністю та розумінням, які сили будуть витрачені. І лише за нами вибір: або далі боятися, або ж повертатися до нормального життя, яким воно було до пандемії.
- Для підвищення настрою та мотивації на початку 2022 року #Букви зібрали для вас 50 порад, які допоможуть дещо поліпшити чи урізноманітнити життя, не докладаючи великих зусиль.
- Також рекомендуємо ознайомитися, що таке зона комфорту та чому вона є надійним місцем, особливо у стресі, такому, як життя за часів пандемії коронавірусу. Але психологи вже давно говорять про переваги виходу за межі зони комфорту.