Про це мовиться в огляді The Washington Post.

Якщо Київ постраждає від ядерного вибуху, Сергій Дмитрук найбільше боїться, що він виживе після вибуху, але все одно помре від голоду, спраги чи холоду. Тож він зібрав “ядерний рюкзак”, наповнений достатньою кількістю провіанту та засобів виживання, щоб витримати його протягом тижня.

Павло Гук, який склав подібний рюкзак, облаштовує підвали свого дому та робочого місця, а також орендував будинок у селі, плануючи обладнати його генератором, харчами та пальним. Його хвилює те, що друзі та родичі, які ухилилися від загрози, помруть, оскільки не вжили подібних запобіжних заходів.

Наталія Суліма боїться лише того, що її розлучать із 5-річним сином Мішею, і вона муштрує його, як важливо йти за дорослими до прихистку під час звуку сирени. Вона не випустить його без його власної версії ядерного рюкзака, шкільного портфеля з іграшкою “Трансформери”, снеків і його улюбленої книги “Хлопчик, який жив з драконами”.

Я не можу повірити, що ми повинні це зробити. У 21 столітті, – зазначила Сулима.

Військові експерти оцінюють ризик ядерного удару як невеликий, а представники Пентагону заявили, що не бачать жодних доказів того, що Росія готується його завдати. Можливо, загроза ще більше зменшилася після того, як Путін заявив російським журналістам, що Росія не “збожеволіла” щодо ядерної зброї та усвідомлює серйозні наслідки її використання.

Однак для багатьох мешканців Києва, столиці країни, яку Росія намагалася завоювати, ризики достатні, щоб виправдати принаймні деякі плани на випадок непередбачених обставин.

У Києві вже є мережа готових укриттів у вигляді системи метрополітену, яка була побудована Радянським Союзом під час холодної війни — зокрема найглибша у світі станція метро “Арсенальна” на глибині 346 футів під землею.

Область готує ще 425 притулків для обслуговування заміських мешканців, обладнуючи їх їжею, водою та радіоапаратурою, повідомив голова Київської ОВА Олексій Кулеба.

Але в укриттях не буде місця для всіх, визнав Кулеба, і вони закриють свої двері за п’ять хвилин до будь-якого очікуваного вибуху, щоб захистити тих, хто всередині, від радіаційних опадів.

Для всіх інших уряд дав детальні поради щодо кроків, які необхідно зробити, щоб вижити:

• Якщо вибух заскочив на вулиці, “ні в якому разі” не дивіться на нього, оскільки це може призвести до сліпоти. Ляжте на землю обличчям вниз, ногами в напрямку вибуху. Закрийте всі відкриті частини тіла; дочекатися проходження вибухової хвилі; зверніть увагу на те, звідки дме вітер. Потім рухайтеся в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру, щоб знайти якийсь внутрішній притулок, бажано внутрішню кімнату.
• Перед входом у приміщення зніміть верхній одяг і покладіть його в поліетиленовий пакет. Увійшовши всередину, заклейте двері та будь-які вікна клейкою стрічкою. Візьміть з собою радіо та налаштуйтесь, щоб отримати пораду, коли безпечно вийти, тому що мобільні мережі навряд чи працюватимуть.

Порада складна, і навіть якщо її дотримуватися, то шанси вижити невисокі, – зазначила керівниця відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки в Києві Юлія Балашевка.

І, не знаючи потужності ядерного пристрою, який може бути використано, або місця, куди він може влучити, важко знати, які приготування робити, – пояснила Балашевка.

Найменш потужний російський тактичний ядерний пристрій, скинутий на центр Києва, залишив би неушкодженою більшу частину міста. Більший пристрій мав би набагато більш руйнівний вплив.

У будь-якому випадку, надія є, зазначила експертка. Навіть із більшою бомбою між ударною хвилею та випаданням радіоактивних опадів буде проміжок від 5 до 15 хвилин, що дозволить тим, хто вижив після першого вибуху, сховатися.

Саме на це розраховує Дмитрук у проведеній підготовці. Він припускає, що у нього буде близько години, щоб дістатися додому, схопити свій рюкзак і помчати до найближчої станції метро за півмилі.

Він зібрав стільки сухої їжі та води, скільки вистачить на тиждень, а також термобілизну, газову плиту, спальний мішок, таблетки йоду, комбінований пристрій, який включає ліхтарик, FM-радіо та зарядний пристрій. Також є компас, який допоможе визначити напрямок вітру, і радіостанція, щоб залишатися на зв’язку з такими ж підготовленими друзями.

Проте, не всі кияни так серйозно сприймають загрозу, наголошує видання.

Telegram-канал, який скликав жителів на оргію на київському пагорбі у разі ядерного удару, зібрав 15 тисяч підписників, перш ніж його видалили. Дехто відмахується від загроз, мовляв, якщо буде удар, то все одно всі помруть, – каже Гук, який переживає за своїх друзів. Він сподівається, що зможе розмістити всіх співробітників і клієнтів бару, яким він керує, у підвалі будівлі, він також додав у свій рюкзак штопор, щоб мати доступ до вина, яке там зберігається.

Суліма та її чоловік сподіваються, що вони встигнуть втекти до будинку в сільській місцевості, який вони нещодавно орендували. У багажнику автомобіля вони зберігають запас рятувального спорядження і планують занести його у свою квартиру, якщо не буде часу для втечі.