Про це повідомляє британська телерадіокомпанія BBC з посиланням на масштабний витік документів, який опинився в їхньому розпорядженні.

Крім того, деякі багаті країни сумніваються в тому, щоб платити бідним державам за перехід на більш екологічні технології.

Витік складається із 32 000 документів, поданих урядами, компаніями, вченими. Ці документи є основою звіту ООН щодо того, як боротися зі зміною клімату. Такі звіти формуються кожні шість-сім років міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), органом ООН.

Звіти необхідні для розуміння, як боротися з негативною зміною клімату.

Викопне паливо

Згідно з витоком, низка країн і організацій стверджують, що світові не потрібне скорочувати використання викопного палива так швидко, як рекомендує поточний проєкт звіту.

Саудівська Аравія вимагає, щоб фрази на кшталт “необхідність термінових і прискорених дій щодо пом’якшення наслідків на всіх рівнях” вилучили зі звіту.

Своєю чергою Австралія відкидає висновок про необхідність закриття вугільних електростанцій, хоча припинення використання вугілля є однією із заявлених цілей конференції COP26 в Глазго.

Саудівська Аравія – один з найбільших виробників нафти у світі, а Австралія – ​​великий експортер вугілля.

У Центральному інституті гірничодобувної промисловості й досліджень палива Індії попередили, що вугілля залишиться основою виробництва енергії протягом десятиліть. Індія є другим за величиною споживачем вугілля у світі.

Уловлювання вуглецю

Низка країн виступає за нові й дорогі нині технології, призначені для уловлювання і постійного зберігання вуглекислого газу під землею. Саудівська Аравія, Китай, Австралія і Японія – всі великі виробники або користувачі викопного палива – а також організація нафтовидобувних країн, ОПЕК, підтримують уловлювання та зберігання вуглецю (CCS).

Стверджується, що ці технології CCS можуть значно скоротити викиди викопного палива від електростанцій і деяких промислових секторів.

Саудівська Аравія, найбільший у світі експортер нафти, просить вчених ООН виключити висновок, що “декарбонізація в секторі енергетичних систем має бути зосереджена на швидкому переході на джерела з нульовим викидом вуглецю й активній відмові від викопного палива”.

Швейцарія вимагає внести поправки щодо того, що країнам, які розвиваються, буде потрібна підтримка, особливо фінансова, з боку багатих країн для досягнення цілей щодо скорочення викидів.

У проєкті звіту визнається, що CCS може зіграти певну роль в майбутньому, але кажуть, що існують сумніви щодо здійсненності цього процесу.

Австралія просить вчених МГЕЗК видалити посилання на аналіз ролі, яку відіграють лобісти викопного палива.

Як сповіщалось у звіті Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, зараз глобальна середня температура приблизно на 1,1 °C вища, ніж наприкінці XIX століття (в доіндустріальний час), і тепер наближається до 1,5 °C – критичного порогу.

Лише різко скоротивши викиди парникових газів і одночасно видаливши вуглекислий газ з атмосфери, можна буде зупинити цю тенденцію.

Якщо конференція досягне успіху в цьому питанні, то країнам, які викидають найбільше вуглецю, доведеться запровадити амбітну політику.

• Згідно з новим дослідженням, викиди вуглецю у світі сильно зростають. Зокрема, у 20 найбагатших країнах світу.