COP30 у Белемі: виклики логістики та політичний тиск на кліматичний саміт

Лінійний парк Нова Дока у Белему, Бразилія. Місто, відоме як ворота до Амазонки, приймає кліматичний графік COP30. Андерсон Коельо/Reuters

Останні кілька тижнів Рікардо Тейшейра оновлює Love Lomas, свій мотель для закоханих у бразильському портовому місті Белем. Він також обдумує, як пом’якшити деякі з більш відверто слизьких деталей у кімнатах, зокрема еротичні крісла та меню секс-іграшок на продаж. Усе це – у передчутті зустрічі з гостями зовсім іншого типу, ніж зазвичай.

Love-мотелі поширені по всій Бразилії: кімнати за годину, часто бронюють для романтичних зустрічей. Проте під час COP30 – наймасштабнішого щорічного саміту з питань клімату – тисячі людей прибувають до Белема, але житло в дефіциті, і мотелі готові заповнити цей проміжок.

Перспектива, що дипломати, вчені та активісти з питань клімату повинні вказати, які еротичні особливості вони хотіли б прибрати з номерів, звучить дивно, але це відкриває серйозний контекст. Поки делегати змагаються за ліжка, ставки зростають, і деякі країни-розвинені та неурядові організації кажуть, що їх позбавляють участі у саміті.

“Їхні голоси будуть придушені саме у тих кімнатах, де ухвалюють рішення щодо їхнього виживання.”

Логістика й політичний тиск перед COP30

Проблеми з розміщенням – це лише один із прикладів хаосу та невизначеності, які експерти називають перед самітом. Організатори намагаються знайти додаткове житло, зокрема на круїзних лайнерах, та надають допомогу найуразливішим країнам.

COP30 обіцяла стати визначним зібранням, де країни мали шляхом скорочення забруднення значно зменшити вплив на клімат. Натомість великі забруднювачі пропустили кілька дедлайнів із подання національних цілей; президент Дональд Трамп щойно виступив із промовою, в якій назвав зміну клімату «обманом», США заявили, що не направлять делегацію на саміт, а Бразилія щойно схвалила видобуток нафти в гирлі Амазонки – усе це на тлі зростання середньої температури та повільного досягнення кліматичних цілей.

«Через десять років нам потрібно вести дуже чесні та суворі розмови про те, чи дійсно ми дотримуємося цього плану», – сказав Хуан Карлос Монтеррей Гомес, спеціальний представник Панами з питань кліматичних змін.

“Через десять років нам потрібно вести дуже чесні та суворі розмови про те, чи дійсно ми дотримуємося цього плану.”

Бразилія обрала Белем як символічне місце події. Місто відоме як «ворота до Амазонки», і задум полягав у тому, щоб змусити світ зануритися в небезпеку, яку несе ця велика тропічна джунглі, через кліматичну кризу.

Однак Белем не готовий до потоку заходів COP. Місто зазвичай має близько 18 тисяч готельних номерів, тоді як очікують близько 50 тисяч учасників.

Офіційний сайт COP30 вказує готелі, багато з яких лежать за десятки миль за Белемом, з цінами від близько 200 доларів за ніч до понад 1 000 доларів, більшість із мінімальним перебуванням не менше 11 ночей. Один керівник делегації з переговорів розповів CNN, що їм стягували більше 20 000 доларів за двотижневий період у тримісній квартирі.

Організатори наполягають, що для всіх знайдуться кімнати й ведуть пошук додаткових варіантів розміщення, також на круїзних суднах, а також надають допомогу найуразливішим країнам.

«Наш страх полягає в тому, що ці логістичні бар’єри можуть завадити повному залученню кожного, хто має бути присутнім», – сказав Монтеррей Гомес CNN.

“Наш страх полягає в тому, що ці логістичні бар’єри можуть завадити повному залученню кожного, хто має бути присутнім.”

Поряд із логістикою COP30 також тіннює рішення Бразилії від жовтня щодо дозволу геологорозвідувального буріння біля гирла Амазонки. Активісти назвали це гіпокрією. «Бразилія просить світ приїхати до Белема, аби врятувати найкритичнішу екосистему, водночас продаючи її промисловості, що її знищує», – зазначив Харджіт Сінгх.

“Бразилія просить світ приїхати до Белема, аби врятувати найкритичнішу екосистему, водночас продаючи її промисловості, що її знищує.”

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва захистив рішення: «Було б непослідовно та безвідповідально, якби я сказав, що більше не використаю нафту». Це висловлення прозвучало перед COP30, повідомляє AP.

“Було б непослідовно та безвідповідально, якщо б я сказав, що більше не використаємо нафту.”

Заступник старшого аналітика з кліматичних питань у дослідницькій групі E3G Олден Майєр зауважив: «Проведення кліматичних дій паралельно з новими проєктами використання викопного палива – це та сама суперечність, з якою ми стикаємося зараз»; дослідження вказують на домінування компромісів. «Є доволі широко розповсюджена співучасть», – додав він.

“Є доволі широко розповсюджена співучасть.”

Два роки тому на COP28 у Дубаї країни закликали перейти від нафти, вугілля та газу, що було презентовано як прорив. З того часу світ змінився; вирізається величезна діра, створена Трампом, у кліматичній дипломатії. Петростати та нафтові компанії все активніше протидіють будь-якому формулюванню, яке зобов’язує відмовитися від викопного палива.

«Щодо переходу від викопного палива немає чіткої часової рамки, цілей, темпів або програми підтримки для країн і спільнот у цьому переході», – зазначив Майєр.

За кілька місяців, згідно з нещодавніми оглядами ООН, світ рухається значно повільніше, ніж потрібно, щоб обмежити зростання глобальної температури до 1.5 градуса. Аналіз показав, що діючі політики ставлять планету на шлях підвищення температури близько 2.8 градуса за Цельсієм, далеко від цілі 1.5°C, і що даних недостатньо, щоб зробити вивід щодо глобального рівня.

«Нawat прав: політики країн – це безліч протиріч, і багато країн досі не подали свої формальні цілі на наступне десятиліття», – сказав Ніклас Хьоне, міжнародний експерт з кліматичної політики в Німецькому інституті нових кліматичних стратегій NCI, CNN.

“Є обмежена готовність зараз від країн на крок уперед із амбітними кліматичними діями чи обіцянками.”

Дія США, другого за масштабом викидів країни, також може впливати на хід подій. Трамп назвав зміну клімату «найбільшою аферою, коли-небудь скоєною проти світу», а США згодом підтвердили, що не висилатимуть високу делегацію на COP30. Відсутність США нависає на COP30 як тінь; попри це експерти бачать ознаки надії поза межами переговорних зал.

“Кліматичні переговори – це найнижчий спільний знаменник того, чого країни готові дійти в нинішніх політичних обставинах.”

За оцінками експертів, існує надія на прогрес у сфері чистої енергії та нових технологій, навіть якщо політичний імпульс знижується. Хоча результати саміту залишають чимало невідомих, світова спільнота має знайти нові шляхи для зниження викидів та зміцнення кліматичної стійкості.

У фіналі експерти зазначають: кліматичні переговори залишаються найменш амбітним спільним знаменником того, що країни готові зробити зараз, але за межами Белема розгортається інша реальність – зростають чиста енергія та технології, які мають потенціал змінити майбутнє атмосфери планети.

“Кліматичні переговори – це зовсім інший світ за межами переговорних залів Белема.”