Про це він заявив в інтерв’ю виданню ZN.UA.

Як відомо, Чауса, якого викрали у Молдові, несподівано знайшли на Вінниччині 30 липня. Його мали затримати працівники НАБУ, однак екссуддя був перехоплений Службою безпеки України. НАБУ намагалося забрати екссуддю, у результаті чого співробітники двох відомств влаштували справжню погоню (зокрема, на вулицях Києва).

Днями з’явилася інформація, що НАБУ зареєструвало одразу дві справи проти СБУ: за викрадення або незаконне утримання людини та перевищення службових повноважень.

Цю інформацію підтвердив Артем Ситник.

“Ми справді зареєстрували провадження за двома статтями — про перевищення службових повноважень — і направили їх генпрокурору для визначення підслідності. Це стосувалося подій п’ятниці (30 липня, в день появи Чауса, – ред.)”, – зазначив він в інтерв’ю.

Відповідаючи на запитання, чи намагалося НАБУ у такий спосіб вплинути на СБУ, аби отримати доступ до Чауса, Ситник заявив: “Ми застосовували всі передбачені законом заходи, щоби закон було виконано”.

Він наголосив що співробітники СБУ порушили законну процедуру передавання  Чауса після його виявлення в селі Мазурівка, що на Вінниччині.

“Як і має бути, представник поліції області зателефонував до НАБУ — як ініціатора розшуку й заочного арешту колишнього судді — й офіційно сповістив нам про його місцезнаходження. Тобто поліція діяла в межах закону. Та поки ми організовували процедуру його доставки до суду, екссуддю забрали місцеві працівники СБУ. Не складаючи жодних документів, не пояснюючи своєї поведінки, зокрема й генпрокуратурі. У такий спосіб екссуддя “зник” утретє”, – розповів директор НАБУ.

Коментуючи гонитву  й подальші спроби НАБУ затримати Чауса під будівлею СБУ в Києві, Ситник пояснив, що метою Бюро “не було в будь-який спосіб відбити екссуддю”, оскільки “не можна захищати закон, порушуючи його”.

“Ми просто спробували в доступній формі пояснити працівникам СБУ, що вони порушують закон. А конкретно — ст. 210 КПК. Про що паралельно інформували СБУ”, – поінформував Ситник.

Він наголосив, що всі заяви СБУ про те, що вона нібито “згідно з Конституцією охороняє життя Чауса, не витримують жодної критики”.

Ситник пояснив, що порушення Службою безпеки справи за фактом зникнення Чауса, де він проходить як потерпілий, не давало спецслужбі підстав незаконно вивозити екссуддю до Києва.

“За їхньою версією, він є потерпілим, щодо якого застосовано заходи безпеки. Але водночас і те, що він є потерпілим у іншій справі, й те, що, можливо, є якесь рішення про забезпечення його безпеки, не скасовує рішення Апеляційного суду міста Києва про заочний арешт, ухвалене ще 2017 року. А отже — про привід його до НАБУ”, – розповів директор Бюро.

За словами Ситника, з подібною ситуацією він стикнувся “вперше у своїй практиці”.

“На жаль, її можна додати до скарбнички “останніх надбань” правоохоронного та силового блоку, де вже стало традицією вночі передавати справи іншим органам, змінювати прокурорів, а тепер уже відкрито викрадати підслідних“, – зазначив він.

Ситуацію із Чаусом і СБУ він назвав “кричущим порушенням закону”

“У неділю ми звернулися до ВАКС із клопотанням про арешт колишнього судді. Прокурор заявив клопотання зобов’язати СБУ доставити підозрюваного до суду для розгляду нашого клопотання… Мені важко уявити, як екссуддю могли не доставити до суду. І чим це можна було б пояснити. Як, утім, і те, що вже п’ять днів людина перебуває невідомо де, без будь-якого офіційного статусу. Це є кричущим порушенням закону“, – наголосив він.

За словами директора НАБУ, у ситуації з Чаусом поліція та прокуратура “спрацювали за законом”, на відміну від СБУ.

“Усе це — нонсенс. У процесі роботи Бюро виникали спірні ситуації між керівниками силових структур, однак, скажімо так, після того, як емоції вгамовувалися, брав гору закон. А тепер — ні. І якщо поліція та прокуратура спрацювали за законом, СБУ його демонстративно порушила. Що, я сподіваюся, усвідомила і в результаті прийняла правильне рішення, повідомивши НАБУ про місцеперебування підозрюваного екссудді”, – підсумував Ситник.

Хто такий Микола Чаус?

Микола Чаус — екссуддя Дніпровського райсуду Києва, відомий тим, що ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації, але люстрований не був.

9 серпня 2016 року детективи НАБУ спіймали Миколу Чауса на хабарі в $150 тисяч. На місці передачі хабаря вилучили скляну банку, куди суддя сховав гроші. Суддю не затримали, оскільки, згідно з Конституцією, у нього був суддівський імунітет.

Вища рада правосуддя 28 листопада 2017 року звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду Києва. У жовтні того ж року Інтерпол оголосив Чауса в розшук.

Відтоді він перебував у Молдові. 11 липня президент України Володимир Зеленський попросив уряд Молдови посприяти екстрадиції Миколи Чауса.

У Молдові 22 квітня мав засідати Верховний суд за поданням екссудді щодо політичного притулку, і шансів виграти процес щодо екстрадиції в Чауса не було.

Викрадення Чауса

3 квітня адвокат Чауса Юліан Балан розповів, що його клієнта викрала група невідомих озброєних чоловіків. На це відреагувала президентка Молдови Мая Санду.

Також було опубліковано відео, на якому, ймовірно, зафіксовано момент викрадення. Згодом ЗМІ Молдови із посиланням на Telegram-канал “Індекс”, наближений до молдавських соціалістів, заявили, що Чауса вивезли до України  автівкою Toyota RAV 4, яка, як заявлено, належить посольству України.

Потім той самий канал повідомив, що нібито за кермом Toyota RAV 4 був військовий аташе посольства Сергій Сметанюк, мандат якого закінчується 9 квітня. Молдова попросила Україну зняти з нього дипломатичний імунітет.

Детальніше про обставини викрадення і можливих причетних — у матеріалі #Букв.

Журналісти-розслідувачі інформували, що до викрадення Миколи Чауса причетні українці, котрі мають стосунок до Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Зокрема, українська агенція журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” та спільнота молдовських журналістів-розслідувачів RISE Moldova оприлюднили докази причетності українських силовиків до викрадення Чауса. За даними журналістів, молдовська поліція перевіряє на причетність до викрадення екссудді до двох десятків українців. Серед цих фігурантів є щонайменше двоє людей, які мають відношення до Головного управління розвідки Міноборони (йдеться про українців Юрія Коваленка та Андрія Куценка).

Зазначалося, що українські розвідники, які викрали екссуддю Чауса, орендували авто з GPS-маячком.

Є версія, що метою операції з викрадення судді є спроба якимось чином встановити причетність до вивезення Чауса за кордон ексначальника ГУР Міноборони Василя Бурби, поки не вийшов фільм Bellingcat про зрив спецоперації із затримання “вагнерівців”. Раніше Бурба дав свідчення щодо операції з “вагнерівцями”, й тепер на Банковій шукають на нього компромат.

Реакція Молдови

9 квітня Парламент Молдови схвалив створення слідчої комісії для встановлення обставин викрадення українського екссудді Миколи Чауса. До комісії увійшли 9 депутатів від усіх парламентських фракцій. Її створення підтримали більшість депутатів парламенту.

Спочатку пропонували запровадити термін роботи комісії на 60 днів, але депутати в результаті скоротили його до 30 днів. Після цього комісія повинна представити результати розслідування в парламенті Молдови.

До завдань комісії належать: аналіз дій компетентних органів Молдови при розслідуванні інциденту з викраденням Чауса; з’ясування обставин викрадення; виявлення прогалин у законодавстві і пропозиція поправок до чинних законів (для запобігання подібних випадків у майбутньому).

Молдовські депутати розповіли #Буквам, що бачать “багато незрозумілих моментів” у викраденні Чауса і хочуть встановити, як він опинився в Молдові.

Депутат парламенту Республіки Молдова Василь Андрійович Нестасе заявив, що парламентська комісія розглядає різні версії викрадення українського екссудді Миколи Чауса.

Відомо, що правоохоронці Молдови вже встановили особи українців, які причетні до викрадення судді Чауса. Україна не співпрацювала з молдовськими слідчими у справі про викрадення екссудді.

У Молдові висловлювали занепокоєння, що Чауса довго ховають. Також висловлювалася думка, що викрадачі не знають, як бути далі.

Зауважимо, в травні Чаус раптово дав про себе знати, а ще зняв відео, у якому розповів, що з ним усе добре. Проте дуже цікавими виявилися метадані самого відео. Так папка, з якої завантажили відео називається “гусь”. Саме відео монтували у професійній програмі відеомонтажу Adobe Premiere Pro, яка встановлена на MacBook Apple. Ця програма доволі складна для освоєння та користування. Це може означати, що Чаусу допомагали створити це відео, і що це може бути спланована медіакампанія. Молдовська прокуратура взялася за вивчення відео.

В червні молдовські депутати-соціалісти звинуватили Санду у причетності до викрадення українського екссудді. Згодом слідча комісія парламенту Молдови повідомила, що розглядає викрадення Чауса як спосіб тиску Зеленського на Порошенка.

• Джерела #Букв в Офісі президента повідомляли, що після викрадення Чауса Санду намагалася зв’язатися з Зеленським, але на дзвінки президентки Молдови кілька разів просто не відповіли. Згодом Санду підтвердила, що має намір обговорити питання щодо викрадення Чауса із Зеленським.
• 19 липня президент України Володимир Зеленський у Грузії провів зустріч з президенткою Молдови Маєю Санду. Напередодні зустрічі Санду акцентувала, що хоче обговорити питання викрадення екссудді-втікача Миколи Чауса. Про обговорення цього питання за підсумками зустрічі не повідомила жодна зі сторін.
• 4 серпня Вищий антикорупційний суд обрав колишньому судді Миколі Чаусу запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два тижні (до 18 серпня). Чаус мусить носити електронний браслет. Запобіжний захід суд обирав на закритому засіданні. Журналістам так і не вдалося побачити суддю ні до, ні після засідання.