Про це пише DW.

Делегацію з шести парламентаріїв, членів комітету бундестагу з прав людини та гуманітарної допомоги очолює Петер Хайдт із Вільної демократичної партії (СвДП). Візит має продемонструвати готовність до тісної співпраці “в ім’я незалежності Тайваню”.

На 24 жовтня у парламентаріїв призначено зустріч із головою місцевої адміністрації Цай Інвень, главою зовнішньополітичного відомства Джозефом Ву, а також головами відомств юстиції та цифрових технологій.

Попередня делегація законодавців Німеччини перебувала на території Тайваню з 2 по 6 жовтня.

“Тайвань — невіддільна частина китайської території, уряд КНР — єдиний легітимний уряд всього Китаю”, – заявив тоді представник МЗС КНР, закликавши німецьких депутатів поважати принцип “одного Китаю”, негайно припинити контакти з “сепаратистськими силами”, які виступають за незалежність Тайваню та надсилати “сепаратистам хибні сигнали”.

У Пекіні вважають Тайвань своєю територією. У відповідь на візит спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на початку серпня Китай розпочав масштабні військові маневри та продовжує нарощувати угруповання військових кораблів та літаків поблизу острова.

Напередодні на з’їзді Комуністичної партії Китаю 2300 делегатів уперше проголосували за включення до статуту партії поняття “опір незалежності Тайваню”. Документ раніше лише закликав до “возз’єднання” з острівною територією.

Голова КНР Сі Цзіньпін на з’їзді партії знову пригрозив Тайваню військовою силою. Китай прагне мирного “возз’єднання”, але “ми ніколи не візьмемо на себе зобов’язання відмовитися від застосування сили. Китайське керівництво збереже опцію для вжиття всіх необхідних заходів”, – заявив він.

Раніше Сі Цзіньпін отримав третій президентський термін, який порушив прецедент, і представив новий Постійний комітет Політбюро, який складається з лояльних прихильників, закріпивши за собою місце найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна.

Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай не відмовиться від налаштування силового повернення Тайваню під свій контроль. У відповідь Тайвань наголосив, що його суверенітет не може бути предметом торгу.

• Під час виступу на ХХ з’їзді Комуністичної партії Китаю (КПК) глава КНР Сі Цзіньпін відкрив XX з’їзд Комуністичної партії Китаю, на якому закріпив свою роль найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна. У своїй промові він вже оголосив про прагнення у швидшому темпі розвивати збройні сили КНР.
• В Ісландії, на міжнародній конференції Arctic Circle, голова військового комітету НАТО Роб Бауер зіштовхнувся з китайським дипломатом через те, що Китай не засудив російське вторгнення в Україну.
• Індія та Китай – дві держави, які утримувались від засуджень повномасштабного вторгнення РФ в Україну та продовжували економічні відносини з РФ – після масованої ракетної атаки на Україну 10 жовтня закликали Кремль до деескалації та діалогу.
• У Тайвані звинуватили Китай у “зруйнуванні” договору про пересування військових Тайванською протокою. Таку заяву озвучив міністр оборони Тайваню Цзю Го-чень.