Про це повідомляє кореспондент #Букв.
За документ № 4303 проголосували 262 нардепи: 229 – від “Слуги народу”, 2 – від “ОПЗЖ”, 1 – від “Європейської Солідарності”, 1 – від ВО “Батьківщина”, 13 – від групи “За майбутнє”, 11 – від групи “Довіра”, 5 позафракційних.
Йдеться про проєкт закону “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”.
Це базовий документ про “Дія City”. Він закладає основу для запровадження в Україні режиму “Дія City” та визначає його загальні засади.
Як відомо, “Дія City” – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який передбачає, що “IT-компанії отримають спеціальну модель оподаткування, гнучкі умови працевлаштування та окремий порядок взаємодії з державними контролюючими органами”.
Проєктом займається Міністерство цифрової трансформації Україні. Там вважають, що “Дія City” дозволить “створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі”.
Як пояснили в Мінцифри, законопроєкт № 4303 визначає загальні засади функціонування спеціального режиму для IT:
• свобода діяльності — всі резиденти мають право самостійно здійснювати господарську діяльність, а також обирати форми її організації та співпраці з третіми особами;
• невтручання держави — передбачена норма про неприйнятність прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента “Дія City”;
• презумпція правомірності діяльності резидентів;
• стабільність — термін, упродовж якого держава гарантує ІТ-індустрії незмінність умов “Дія City”, становить 25 років;
• формальний характер процедури набуття статусу резидента.
Ці засади будуть поширюватися не лише на резидентів “Дія City”, а й на всі ІТ-компанії.
Буде запроваджено “комплекс стимулів для IT-компаній”:
• “ефективні інструменти для залучення інвестицій”;
• додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність;
• нову форму співпраці з фахівцями (гіг-контракти), що поєднує “гнучкість фрілансу та соціальні гарантії”.
Спеціальний режим “Дія City” запроваджується як альтернатива поточним умовам. Участь у ньому буде добровільною. Спецрежим не обмежуватиметься територіально, а діятиме по всій Україні.
Його резидентами зможуть стати лише юридичні особи, зареєстровані за українським законодавством.
В Мінцифри обіцяють, що “процедура входження в спецрежим буде максимально простою та чіткою”, а вплив держави на резидентів “Дія City” “законодавчо зведений до мінімуму”.
Фото: #Букви
В міністерстві стверджують, що “Дія City” “стимулюватиме розвиток України як цифрової держави”.
“Завдяки проєкту ІТ-індустрія зможе досягти 10% у ВВП країни – зараз частка становить близько 3,7-4,2%. Крім цього, доходи IT-галузі в Україні можуть значно збільшитись (з $6 млрд до $16,5 млрд), а кількість робочих місць у галузі зросте до 450 тисяч до 2025 року”, – запевняють у Мінцифри.
Варто зазначити, що далеко не всі ІТ-фахівці поділяють подібний оптимізм.
Так, зранку у вівторок, 13 липня, під будівлею Верховної Ради відбулася акція протесту, спрямована проти запуску “Дія.Сіті”. Її влаштували ІТ-фахівці.
Вони наполягали, що законопроєкт № 4303 не є вирішенням проблеми, а лише створює ще більші проблеми в ІТ-галузі на майбутнє.
Протестувальники вимагали: відкликати чи ветувати законопроєкт №4303; створити прозорі та недискримінаційні правила гри на ринку для всіх гравців, а не диференціювати ринок IT; чітко врегулювати питання з авторським правом у ІТ-сфері; захистити замовників ІТ-продуктів; захистити права ІТ-фахівців та компанії, тощо.
- 2 червня цього року Верховна Рада України також підтримала в першому читанні законопроєкт про спеціальний податковий режим для IT-індустрії, відомий також як “Дія City” (№5376). Цей документ запроваджує спеціальний режим оподаткування стартапів і компаній-резидентів “Дія City” та доходів їх працівників (у тому числі гіг-спеціалістів). Зокрема, передбачено: податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%; ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати; 1,5% військового збору; можливість обирати, який корпоративний податок сплачувати (податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал за ставкою 9%).