Про це він розповів в інтерв’ю виданню “НікВєсті”.

Найбільший внесок в опір агресору належить звичайним українським військовим, а не керівництву, переконаний Марченко. Саме вони своєю мужністю та стійкістю “витягують найважчі моменти під час ведення бойових дій”.

Про психічний стан людей у перші дні генерал-майор сказав, що панували, в основному, панічні настрої. У перший день війни він написав Головнокомандувачу Валерію Залужному рапорт із проханням виїхати до Миколаєва. Його основною перевагою було те, що він знає місцевість і ландшафт. Тоді ж він почав отримувати від знайомих відео, як “російські колони майже парадним маршем йшли в бік Херсона”, відповідно, наступним мав бути Миколаїв.

У місті люди були налякані та не вірили у можливість захиститися від агресора:

“Коли я їхав вулицею, побачив, як мешканець будинку знімає прапор і скручує його. Я зупинився, спитав, що він робить. Він каже: «Та все, Херсон здали, всім зрозуміло, їх багато, нас мало, ми наступні, треба готуватися”. Я кажу: “Почекайте, це Миколаїв, ми чинитимемо опір”. Він відповідає: “Ви бачили, яка там кількість військ?” Я говорю: “Нічого страшного”, — розповів Марченко.

Місто було не готовим до нападу. 25 лютого, за словами генерал-майора, там не було жодного окопу, блокпоста, не була сформована тероборона, не було достатньої кількості засобів зв’язку та налагодженої комунікації (через що всередині міста часто бував “френдлі фаєр”). Тому Марченко відразу направив усі екскаватори за місто — рити окопи. Він розподілив місто на зони та призначив там відповідальних.

Усіх представників влади та силових структур, які намагалися “евакуюватися” з міста, він не пустив. Щоб вони не зробили це уночі, Марченко навіть розводив мости.

Також мости розводилися для того, щоб росіяни не змогли зайти. Дмитро Марченко 8 разів отримував команду “зверху” підірвати Варварівський міст, однак він переконував керівництво не робити цього. Якби він його підірвав, сам себе завів би в котел.

Про очільника ОВА Миколаївської області Віталія Кіма генерал Марченко сказав, що той зробив немалий шмат роботи завдяки своєму позитивному настрою, хоч він така ж людина, як усі, і йому також властиві такі емоції, як страх.

“Він виконав великий шмат роботи — змусив цивільних людей повірити у себе і стати до опору”, – наголосив Марченко. Він додав, що та ракетна атака в будівлю ОВА саме о 8:30 – час, коли Кім зазвичай проводить там наради – була здійснена для того, щоб посіяти паніку. 

Місцеві жителі Миколаєва та області допомогли протистояти Росії. Генерал-майор відзначив, що відбити атаки ворога вдалося також завдяки комунікаціям з місцевими жителями, які повідомляли про пересування російських військ і колон техніки в області. Завдяки цьому вони могли накривати вогнем артилерії колони ворогів ще тоді, коли ті були не готові оборонятися.

Росіяни дуже люблять займати села та обстрілювати звідти позиції ЗСУ. Стосовно цього у Марченка є чітка позиція: якщо у селі є принаймні 3-4 будинки, в яких живуть люди – ЗСУ не обстрілюватимуть його. До того ж, обстріли поселень створили б чудову картинку для російських пропагандистів і ЗМІ.

Марченко розповів про один із ключових боїв за Миколаїв – бій за Кульбакинський аеродром. Він не повівся на російський тактичний хід з відвертання уваги (одночасно з цим колони російської техніки йшли у трьох різних напрямках). Зрештою, аеродром відбили силами поліціянтів, що дало можливість артилерії навестися та атакувати основні сили супротивника.

— У них [у поліціянтів – прим.ред.] на той момент уже було створено протитанкові групи. Вони зробили так, що це угруповання почало втікати. Тоді основна група почала вишиковуватися і намагатися зайти до міста. З огляду на те, що артилерію вже було наведено, ми цю атаку їм зламали, — розповів Дмитро Марченко.

Якби росіяни зайшли в місто – це був би Ірпінь або Буча, переконаний генерал-майор. Він наголосив, що Миколаїв хотіли захопити за Маріупольським сценарієм – оточити його, загнати військових на якийсь об’єкт на кшталт заводу та виснажити.

Також, на переконання Дмитра Марченка, планом Путіна щодо Миколаєва є його знищення, зрівняти з землею. “Вони хочуть зрівняти Миколаїв з землею і пройти ним” шляхом постійних обстрілів. Однак, поки що в Росії не вистачає для цього сил, а близько 20% свого потенціалу вона вже втратила на війні.

Путіну не говорять правду, впевнений генерал-майор.

“Путін свято вірив, що не встигне він пересікти межі української армії — як стане переможцем. Він дуже помилявся”, – наголосив Марченко. 

Проблема російської армії — глобальна корупція, і через це Путін не володів достатньою інформацією щодо збройних сил РФ. І щодо війни та справжньої ситуації в Україні – також. Путіна обманювали й досі обманюють.  

“Якщо він дізнається про все, що у нас насправді — він помре від розриву серця”, – вважає Дмитро Марченко. 

Опір, який Миколаїв продемонстрував у перші тижні війни, Марченко вважає своєрідним дивом, і не впевнений, що міг би це повторити ще раз. “Я не знаю, як ми змогли вистояти”, – зізнався він.

Чому південь був настільки швидко захоплений і чутки про розмінування перешийка генерал-майор коментувати не захотів.

“Я не можу цього коментувати – я не знаю що там і як було. У мене є свої думки, я не можу їх озвучити”, – сказав він. І додав, що вірить, що колись зрештою правда випливе: “Все таємне стає відкритим. Колись, думаю, ми дізнаємося, як за 6 годин вони [російські війська – прим.ред.] дійшли до Херсона.

• Нагадаємо, начальник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення Збройних Сил України, генерал-майор Дмитро Марченко  досі є фігурантом справи про закупівлі Міністерством оборони військового майна — бракованих бронежилетів –  за завищеними цінами. 11 листопада він був заарештований судом з правом внесення застави в 76 млн гривень, однак пізніше Київський апеляційний суд зменшив суму застави до 20 млн.
• Міністр оборони 19-20-х років Андрій Загороднюк назвав рішення суду про арешт офіцера Збройних сил України, генерал-майора Дмитра Марченка необ’єктивним.

• 16 лютого стало відомо про те, що необхідна сума застави зібрала, а п’ятий президент України Петро Порошенко готовий її внести за заарештованого Дмитра Марченка.

• 17 грудня заарештований у справі щодо закупівлі Міноборони військового майна за завищеними цінами генерал Дмитро Марченко вийшов із СІЗО під заставу в 20 млн гривень.
• 9 лютого стало відомо, що Міністерство оборони не планує відкликати партію бронежилетів “Корсар”, які були закуплені для Збройних сил України – тих самих “неякісних бронежилетів Марченка”.