Про це повідомили на сайті Білого дому.
Традицію започаткував ще Джордж Буш-старший. Він запропонував щороку відпускати дві індички з тих, які могли б потрапити на святковий стіл у День подяки основною стравою.
Цьогорічних щасливчиків, Peanut Butter та Jelly, привезли до Вашингтона зі штату Індіана. Після свята їх повернуть на батьківщину, де вони доживатимуть вік в одному з розплідників.
З огляду на те, що через пандемію коронавірусу та епідеміологічні обмеження торік День подяки у Білому домі був вкрай скромним, є надія, що цьогоріч вечеря та атмосфера свята будуть урочистішими.
Фото: AP Photo/Susan Walsh
У США День подяки – це національне свято.
Історія свята
Англійські переселенці у 1620 році прибули на американський континент кораблем “Мейфлауер”. Тоді більш ніж половина з них загинули в першу зиму від холоду і хвороб. З настанням весни ті, хто вижили, заснували Плімутську колонію, що стало початком заселення європейцями Північної Америки.
Індіанці навчили переселенців обробляти землю, і в листопаді 1621 року для корінного населення влаштували бенкет. Це був перший в історії День подяки. Наступні 150 років свято відзначали неофіційно.
А ось указ про святкування Дня подяки у 1789 році видав президент США Джордж Вашингтон. Він запропонував зробити День подяки національним святом і відзначати його 26 листопада. Дату свята на четвертий четвер листопада пізніше змінив президент Лінкольн. Та не всі Штати цього дотримувалися. А в 1941 році Рузвельт підписав білль, який встановив офіційну дату свята.
Традиції на День подяки
Цього дня американці всією сім’єю мають йти до церкви, а після служби зібратися за святковим столом. Традиційно на стіл подають запечену індичку, гарбузовий пиріг, картопляне пюре та соус із журавлини.
Ще є традиція рахувати “подарунки долі”: кожен член сім’ї бере чистий аркуш паперу та записує з одного боку усе хороше, що сталося з ним, за що він дякує, а з іншого – те, що було поганого і що пробачаєш усім.
“Помилування індички”
Президент США Гарі Трумен свого часу започаткував традицію “Помилування індички”. Через те, що під час свята з’їдають дуже багато індичок, тому було вирішено врятувати хоча б одну пташку.
На галявині біля Білого дому в присутності президента двом індичкам (національній індичці й віцеіндичці) зачитують указ про помилування, після чого птахів відправляють жити до зоопарку, де вони живуть до самої смерті. Кандидатів для помилування обирають американці шляхом голосування.