Втрачені домівки: історії переселенок з Бахмута та Костянтинівки

Зруйновані домівки та відсутність можливості повернутися – таке життя 91-річної Галини з Бахмута та 73-річної Ніни з Костянтинівки. Обидві жінки були евакуйовані до центру соціальної адаптації в Дніпрі, оскільки їхні оселі стали жертвами обстрілів російських військ, і жити там стало неможливо.

Галина розповідає, що її сусіди допомогли евакуювати її з Бахмута до Володимирівки. Вона прожила там майже два роки, поки російські обстріли не почали загрожувати і цьому селу. Знову на допомогу прийшли знайомі, які перевезли її до Дніпра.

Ніна, 73-річна переселенка з Костянтинівки, також нещодавно прибула до шелтера в Дніпрі. Вона поділилася, що всі будинки на її вулиці були знищені внаслідок атак росіян.

Щоденні обстріли залишили лише спогади про мирне життя, яке тепер здається недосяжним. Жінки згадують, як їхні рідні міста були знищені, а вони змушені були залишити свої домівки в пошуках безпеки далеко від війни.

“Ми залишили все, що мали, бо жити там стало неможливо. Кожен день був наповнений страхом і болем за рідне місто, яке знищували на очах.”

Сьогодні Галина та Ніна намагаються адаптуватися до нового життя в Дніпрі, але спогади про їхні рідні міста залишаються з ними назавжди, нагадуючи про те, що вони втратили.