Про це пише видання VICE.

У той час у лікарів були дуже обмежені знання про те, як працюють трансплантати, а це означає, що деякі вважали, що пересадка яєчка може допомогти людям, що страждають на імпотенцію. Оскільки важко було знайти когось, хто хотів би розлучитися зі здоровим органом, вчені почали вивчати міжвидову трансплантацію. Теоретично це відкривало перспективу величезного запасу донорського матеріалу, що вирішує проблему нестачі тканин людини.

Звичайно, в наші дні це звучить безглуздо, не в останню чергу тому, що ми знаємо, що імпотенція може бути викликана безліччю причин, від фізичних до психологічних, і що в багатьох випадках це не має нічого спільного з функціонуванням яєчок.

Одним з піонерів досліджень трансплантації яєчок був хірург Сергій (Серж) Абрахамович Воронов. Воронов народився в Росії в 1866 році. У 1884 році вісімнадцятирічний Сергій вирушив з Воронежа вивчати медицину в Париж, в Сорбонну, де зацікавився ендокринологією і трансплантологією.

Між 1896 і 1910 роками Воронов працював в клініці в Єгипті, де він зацікавився кастрацією, яка, як вважалося, продовжувала життя чоловікам.

Воронов був переконаний, що секрет вічної молодості криється в статевих гормонах, і він був не самотній у своїх переконаннях: в 1889 році Шарль-Едуард Браун-Секар, один з батьків сучасної ендокринології (науки про гормони), ввів собі ін’єкцію – екстракт подрібнених яєчок собаки і морської свинки. Натхненний експериментом, Воронов спробував на собі дивний еліксир, який начебто продовжує життя. Сироватка не дала бажаного ефекту.

Протягом наступних десяти років Воронов виконав трансплантацію яєчок більш ніж 500 козам, вівцям і бикам, імплантованих органи молодих особин літніх. Він зауважив, що нові яєчка показали тонізуючий ефект на старих тваринах. Тому лікар був переконаний, що відкрив метод уповільнення процесу старіння.

Потім хірург перейшов до експериментів на людях, трансплантувавши щитовидну залозу мавпи пацієнтам з гіпотиреозом (недостатня активність щитовидної залози). Деякий час він навіть експериментував з трансплантацією яєчок недавно страчених ув’язнених своїм пацієнтам, але це виявилося занадто складно з точки зору логістики, щоб встигати за попитом. Тому Воронову довелося брати матеріал у приматів.

Природно, його пацієнти не були в захваті від заміни своїх яєчок на яєчка мавпи, тому Воронов розробив метод, при якому він вставляв тонкі зрізи яєчок павіанів і шимпанзе в мошонку чоловіків. Трансплантат розміром всього кілька міліметрів швидко зростався з тканинами людини. Лікар обіцяв, що його лікування принесе чудові перетворення: поліпшить пам’ять, знизить стомлюваність, поліпшить зір і лібідо – плюс, звичайно, подовжить життя. Операція, сміливо припустив Воронов, може навіть вилікувати шизофренію.

Перша офіційна трансплантація мавпячої залози в людське тіло відбулася 12 червня 1920 року. Три роки по тому роботі Воронова аплодували понад 700 вчених на Міжнародному конгресі хірургів в Лондоні.

Метод Воронова став дуже популярним. Мільйонери по всьому світу стали записуватися до нього на операцію, і до початку 1930-х років під ножем Сержа Воронова опинилися тисячі людей, в тому числі 500 тільки у Франції. Щоб впоратися з запаморочливим зростанням попиту, Воронов відкрив мавпячу ферму на віллі на італійській Рив’єрі, недалеко від французького кордону. Воронов обладнав лабораторію для збору тканин.

Незабаром жінки зажадали свій власний варіант лікування для продовження молодості, що спонукало Воронова розробити трансплантацію яєчників мавпи. Хірург також імплантував мавпі людський яєчник, а потім спробував запліднити спермою людини. Але нічого з того не вийшло.

Успіх Воронова забезпечив йому розкішне життя: він займав цілий поверх одного з найдорожчих готелів Парижа зі своєю свитою з дворецьких, камердинерів, секретарів, водіїв, і декількох, за чутками, коханок.

Але кар’єра хірурга різко обірвалася, коли стало ясно, що його трансплантати не принесли того ефекту, про який він так щиро розповідав. Експерти приписали початкові поліпшення ефекту плацебо.

Тим часом, у Нідерландах фармацевтична компанія Organon в 1935 році вперше виділила тестостерон. Воронов привітав це досягнення. Однак, до його великого розчарування, експерименти з ін’єкціями тестостерону не омолоджували і не зміцнювали людський організм.

Уже в 1940-х роках методи лікування Воронова по суті вважалися фальшивими. Коли він помер у 1951 році, мало які газети написали про нього некролог, а деякі просто висміювали його. У 1990-х роках деякі вчені звинуватили експерименти Воронова в мутації, яка дозволила вірусу ВІЛ інфікувати людей, але пізніше це твердження було спростовано.

• Європа вперше ліцензувала продаж штучного серця, розробленого компанією Carmat S. Доведено, що ця розробка допоможе пацієнтам в очікуванні трансплантації справжнього серця.