Про це інформує Reuters.
Протести в Стокгольмі проти Туреччини і проти заявки Швеції на вступ до НАТО, під час яких було спалено копію Корану, посилили напруженість у відносинах з Туреччиною, підтримка якої потрібна для приєднання до альянсу.
Ті, хто допускає таке блюзнірство перед нашим посольством (у Стокгольмі), більше не можуть розраховувати на нашу підтримку щодо їхнього членства в НАТО, — сказав Ердоган у промові після засідання кабінету міністрів. Якщо ви так любите і захищаєте членів терористичних організацій і ворогів ісламу, то радимо вам шукати їхньої підтримки для безпеки ваших країн”, — наголосив він.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром відмовився негайно коментувати слова Ердогана, заявивши Reuters, що спочатку хоче зрозуміти, що саме було сказано.
Проте наголосив, що Швеція поважатиме угоду, яка існує між Швецією, Фінляндією та Туреччиною щодо членства в НАТО.
Спалення Корану здійснив Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Жорстка лінія. Палудан, який також має шведське громадянство, в минулому провів низку демонстрацій, під час яких також спалював Коран.
Кілька арабських країн, включаючи Саудівську Аравію, Йорданію та Кувейт, засудили інцидент.
Туреччина вже викликала посла Швеції, скасувала запланований візит міністра оборони Швеції до Анкари та різко засудила акцію протесту.
Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.
8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте, Швеція не може виконати всі умови, які Анкара поставила для її підтримки.
5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.
- На початку листопада минулого року Туреччина наполягала на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.
- 8 листопада 2022 року турецький президент Реджеп Таїп Ердоган після закінчення зустрічі зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном заявив, що Анкара не була готова дати згоду на вступ Швеції до НАТО. Водночас наголосив, що Швеція робить “позитивні кроки” у правильному напрямку, але щоб її членство в Північноатлантичному альянсі стало реальністю, необхідні подальші дії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що ратифікацію заявок Швеції та Фінляндії на вступ до Альянсу “буде завершено вчасно”. Він також очікує, що у 2023 році країни приєднаються до нього.