Новини
Етична Рада рекомендує до ВРП суддів Талька та Заічко, яких «не можна вважати доброчесними»
Етична Рада рекомендує до Вищої ради правосуддя суддів, які "не можуть вважатись доброчесними". Зокрема, В‘ячеслава Талька та Олену Заічко. Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан вимагають негайного переосмислення роботи Етичної Ради.
П’ятниця, 24 червня 2022, 18:25

Про це повідомяє пресслужба українського аналітично-адвокаційного центру “Фундація DEJURE”.

23 червня Етична рада оприлюднила результати конкурсу на дві вакансії у Вищій раді правосуддя (ВРП) за квотою Верховної Ради, проте вже перші оголошені результати викликають серйозні питання щодо ефективності проведення судової реформи. Тексту рішень, попри обіцянку Етичної ради опублікувати їх протягом 24 годин, досі немає.

Етична рада рекомендувала до призначення чотирьох кандидатів — В‘ячеслава Талька, Олену Заічко, Миколу Мороза та Романа Маселка.

“Відповідно до аналізу, проведеного Центром протидії корупції, Фундацією DEJURE та Автомайданом, які роками адвокатували справжню судову реформу, двоє з цих кандидатів — В’ячеслав Талько та Олена Заічко — не можуть вважатись доброчесними”, — йдеться у заяві.

Згідно з повідомленням, В’ячеслав Талько раніше працював інспектором у ВРП, саме із тими членами, яким голова ОАСК Павло Вовк давав вказівки щодо переслідування суддів. Також зауважується, що його витрати в десятки разів перевищують доходи. Вищезазначені організації впевнені, що він пов’язаний зі “Слугами народу”.

Суддя Олена Заічко причетна до розкрадання десятків гектарів землі у Харкові, а її громадська організація відкрито виступала проти реформи Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів, аргументуючи це проросійськими наративами про “зовнішнє управління”.

“Ми, як і українське суспільство в цілому, не можемо оцінити, чи спростували В’ячеслав Талько та Олена Заічко озвучені нами сумніви у доброчесності. Сумнівними є і висновки Етичної ради щодо членів ВРП Оксани Блажівської, Інни Плахтій та Віталія Саліхова. Вони у закритому режимі успішно пройшли перевірку попри значну кількість фактів, які ставили під сумнів їх доброчесність”, — зауважують підписанти.

Водночас Етична рада не рекомендувала до призначення суддю-викривачку Ларису Гольник. У 2015 році суддя Гольник не лише відмовилась за хабар ухвалити рішення на користь мера Полтави Олександра Мамая, але й подала заяву про злочин, задокументувала його, добилась тюремного вироку для посередника і дотепер бореться за покарання Мамая.

Після цього вона на роки стала об’єктом переслідувань та цькувань з боку голови суду Струкова та судової системи. У 2017 році на суддю Гольник було скоєно фізичний напад. Вона не здалась, а продовжила боротьбу, публічно викривала ганебні явища у судовій системі та боролась за права викривачів і судову реформу.

З метою унеможливлення участі судді-викривачки у конкурсі до Антикорупційного суду, тогочасна Вища рада правосуддя за активної участі Павла Гречківського покарала Гольник за допис у Facebook. Там вона дала емоційну, але правдиву оцінку поведінки суддів, які покірно підтримали корупційну поведінку Струкова. У січні 2019 року Верховний Суд скасував вказане рішення Вищої ради правосуддя.

“Однак, судячи зі співбесіди, саме цей епізод став підставою для негативного висновку Етичної ради щодо судді Гольник. Тобто, суддю покарали за правду”, — заявили у листі.

Автори заяви вважають таке рішення Етичної ради “глибоко помилковим і таким, що вбиває довіру до процесу і результату роботи Етичної ради”. Також “воно істотно демотивує тих, хто публічно бореться з корупцією в судах, і заохочує мовчати про це”.

Підписанти додали, що рішення Етичної Ради наштовхнули їх на думку, що стандарти оцінювання доброчесності, які вона застосовує, відрізняються від усталених в Україні стандартів, які використовують їхні організації.

Натомість у заяві констатується, що рішення Етичної ради “більше скидаються на рішення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів останніх років, коли сумнівні кандидати отримували “зелене світло”, а гідних дискваліфікували”.

“На сьогодні у судовій системі України є понад 2500 вакансій. Судова влада заявляє про бажання ще декількох сотень суддів піти У відставку, щойно запрацює ВРП. Виходячи з цього, саме цьому складу ВРП, який Етична рада формує зараз у такий спосіб, і створеній нею ВККС випадає історична місія призначення приблизно половини всього суддівського корпусу в Україні, що визначатиме стан судової влади та верховенства права в Україні на покоління вперед”, — наголошується в повідомленні.

За словами представників вищезазначених організацій, для запобігання “катастрофи судової реформи” низка принципових речей в роботі Етичної ради потребує негайного переосмислення.

Заяву підписали: Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан.

Теги: В'ячеслав Талько, ВРП, Етична рада, Олена Заічко, суд, судді, судова реморма

Межа у Telegram

Підписатись