Спільні закупівлі озброєння ЄС та України: нові можливості для оборони

Європейський комісар з оборони та космосу Андріус Кубіліус виступає з промовою на заході, присвяченому Дню Незалежності України, у Брюсселі, Бельгія, 24 серпня 2025 року. Getty Images/Thierry Monasse

Європі потрібний досвід України: єврокомісар з питань оборони і космосу підкреслює важливість спільних закупівель озброєння та оборонних ініціатив, зокрема через “Східний щит” та програму оборонних кредитів SAFE.

У інтерв’ю він пояснює участь України в європейських механізмах фінансування оборони, як працюють спільні закупівлі та що це означає для зміцнення обороноздатності перед новими викликами з боку Росії.

“Якщо держави ЄС будуть закуповувати озброєння в Україні, то зможуть придбати вдвічі більше сучасної зброї, аніж якби за стільки ж грошей вони закуповували її в своїх країнах. Українці виробляють дуже хорошу зброю за нижчою ціною”

Ключові напрямки співпраці ЄС з Україною

ЄС послідовно розвиває програму SAFE – фінансовий інструмент для підтримки оборонних закупівель. Нещодавно країни-члени узгодили виділення позик загалом на 150 мільярдів євро, частину яких уже планують використати українській стороні.

На сьогодні 19 держав-членів схвалили частину кредитів, а 13 з них повідомили, що ці кошти підуть на підтримку України. Детальні суми стануть відомі наприкінці листопада, але вже зараз це вважають значною новою ініціативою для підсилення оборонного потенціалу України.

Україна матиме можливість брати участь у спільних закупівлях зброї разом із ЄС та купувати оборонну продукцію в українських підприємств. За словами експертів, при взаємних закупівлях Україна може постачати потрібну зброю за ті самі гроші у більшій кількості.

“Ось чому це знову зміцнило переконання, що нам треба побудувати те, що ми називаємо “Східним щитом”.

Важливим елементом залишається оперативна координація з державами-членами щодо закупівель дронів, ракет та артилерійських боєприпасів, а також розвиток оборонних технологій всередині України.

Також активна робота над дальшими кроками SAFE: фінансування, яке дозволяє членам ЄС модернізувати оборону через доступ до позик та інвестицій, аби швидко реагувати на потреби союзників та партнерів. До кінця року очікують конкретні інвестиційні плани для України.

Крім того, обговорюють, як ефективно протидіяти глушінню та маніпуляціям GNSS: планується посилити Galileo та створити нові системи на орбіті, зокрема низькоорбітові монітори (LEO-PNT), що підвищить стійкість навігації до загроз.

“Інцидент із російськими дронами є досить чітким сигналом. Я інтерпретую його дуже просто: Путін перевіряє нашу оборонну готовність, які засоби ми маємо для боротьби з атаками дронів. Як показала ситуація, НАТО відреагувало дуже добре. Але також виявилося, що ми не маємо тих можливостей, які є в Україні. Зокрема, для того щоб боротися з дронами, не використовуючи ракети, які коштують мільйон євро.”

Що стосується енергетичної політики, ЄС ставить за мету значно зменшити залежність від російських постачань. Хоча деякі країни з певних причин ще використовують імпортування енергоресурсів, загальний тренд на диверсифікацію постачання вже чітко простежується. Разом з тим США наполягають на посиленні санкцій проти Росії та інших ключових гравців, що ускладнюють енергетичну залежність європейців.