Саміт у Копенгагені: нові правила ЄС для швидшого вступу України та Молдови

Як повідомляє POLITICO.

Поточні правила ЄС, які вимагають згоди всіх 27 країн-членів для вступу нових учасників, цього тижня стають предметом обговорення на саміті в Копенгагені. Тема стосується не лише України та Молдови, але й того, як змінити механізм ухвалення рішень, щоб пришвидшити шлях до членства.

Президент Європейської ради Антоніо Коста веде активну роботу з боку столиць ЄС, прагнучи отримати ширшу підтримку та подолати опір, який нині створює велику невизначеність навколо членства України та Молдови. Зусилля зосереджені на пошуку шляхів, які могли б мінімізувати вплив вето однієї країни на перспективи двох країн-кандидатів.

За даними п’яти дипломатів та чиновників, анонімність яких збережено, саме дипломатичний тиск має бути спрямований на обходи вето Угорщини. В існуючих правилах зазначено, що рішення мають ухвалювати всі 27 країн, що залишається головною перешкодою для швидкого прогресу України та Молдови.

Молдова також входить до списку кандидатів на членство і прагне рухатися вперед у спільному з Україною процесі. Проте без зняття бар’єрів з боку деяких країн цей шлях може залишитися губким, оскільки тамтешні перегороди впливають на темпи реформ та загальну динаміку.

За пропозицією Кости можливими стали так звані переговорні кластери – ключові етапи на шляху до членства. Вони могли б відкриватися на основі підтримки кваліфікованої більшості країн ЄС, а не за умови одностайності. Закриття кластеру повністю вимагало б згоди всіх столиць, але зниження порогу для відкриття відкрило б Україні та Молдові можливість продемонструвати реформи та просування в конкретних сферах політики. Це дало б шанс просунути заявки навіть за наявності опозиції з боку однієї-двох країн.

За словами джерел, Коста активно лобіює цю лінію під час останнього туру по столицях ЄС, де зустрівся з кількома лідерами, а також обговорював питання на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку минулого тижня.

«Розширення є важливим пріоритетом для президента Європейської ради.»

– Офіційне джерело

Марта Кос, європейська комісарка з розширення, у понеділок планує відвідати Україну після завершення першого етапу оцінки законодавчих актів, потрібних для подальшого руху кандидатур.

«Усі кластери були переглянуті в рекордно короткі терміни. Україна виконала вимоги. Україна готова до наступного кроку. Тепер залежить від країн-членів дати зелений світ», – сказала Кос у Brussels Playbook POLITICO. «І Україна, і Європа не можуть дозволити, щоб темпи реформ уповільнились. Саме зараз час для прискорення».

«Усі кластери були переглянуті в рекордно короткі терміни. Україна виконала вимоги. Україна готова до наступного кроку. Тепер залежить від країн-членів дати зелений світ. Також Україна та Європа не можуть дозволити, щоб темпи реформ уповільнились. Саме зараз час для прискорення.»

– Марта Кос, цитата з POLITICO Brussels Playbook

Перспективи та наслідки для України та Молдови

Якщо ключові кластерні етапи можуть бути відкриті за підтримки більшості, Україна та Молдова зможуть демонструвати конкретні успіхи у сферах реформ, що підвищить політичний та громадський імпульс для швидкого руху далі. Хоча остаточне рішення все ще залежить від згоди всіх країн-членів, така стратегія може зменшити ризик загальмованості та надати додатковий імпульс реформам.

Експерти наголошують на тому, що зміни у правилах можуть змінити динаміку переговорів та взаємодії між столицями ЄС, зменшивши вплив окремих країн на загальний процес. Водночас країни, які підтримують Kyiv та Київську молдовську ініціативу, очікують конкретних реформ у сферах судової системи, антикорупційних заходів та економічної модернізації.

Висновок

Суть дискусій на саміті у Копенгагені зводиться до пошуку балансу між необхідністю зберегти консенсусний принцип для стабільної Європи та бажанням швидше рухатися вперед з України та Молдови. Якщо Ініціативи Кости отримають підтримку більшості, це може посилити темп реформ та створити реальні умови для початку переговорних кластерів навіть за існуючої опозиції з боку окремих країн. Ясно одне: Київ та Кишинів прагнуть конкретних кроків вперед, а ЄС оцінює варіанти, які дозволять – у відповідний час – дійти до європейської інтеграції без зайвих затримок.

Інші новини, які можуть вас зацікавити: