Про це йдеться в статті Назара Чорного “Нам потрібні ваші гроші”. Як нові закони “слуг” впливають на фінансовий стан українців (не дуже)”.
У квітні 2020 року набув чинності закон №361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”. Він стосується змін до правил фінансового моніторингу банківських операцій.
Так, переказуючи понад 5 тисяч гривень, потрібно підтверджувати особу відправника. Це стосується і декількох переказів, якщо їх сукупний розмір перевищить 5 тисяч гривень. Якщо ж сума переказу понад 400 тисяч гривень, банк зобов’язаний сповіщати Держфінмоніторинг. Раніше цей ліміт встановлювався на рівні 150 тисяч гривень. Суми до ліміту банк також моніторитиме за принципами “типової та нетипової поведінки”. В Асоціації українських банків кажуть, що зацікавитись можуть і сумою 50 тисяч гривень.
При виникненні сумніву в законності транзакції, банк має право заблокувати кошти та вимагати документи на підтвердження правомірності їх отримання. Але закон не встановлює чітких критеріїв для такого блокування, вочевидь, і на підзаконному рівні їх не вироблено.
В Асоціації українських банків наголосили на тому, що навіть при продажі особистих речей слід сплатити податок. Сьогодні він становить 18% від суми доходу.
“Якщо простіше: продаючи на OLX за 1000 гривень шафу, придбану ще вашим дідусем, 180 гривень ви повинні віддати державі. Інакше ваші дії можуть бути розцінені як ухилення від сплати податків, з усіма відповідними наслідками. З кросівками, які ви замовили в інтернеті й вирішили продати, тому що не підійшов розмір – така ж історія: не забудьте поділитись з державою. А ще такі операції можуть бути розцінені як підприємницька діяльність без відповідної реєстрації — а це додаткові штрафи”, — наголосив Чорний.
Аби уникнути проблем, в АУБ радять тим, хто займається подібною діяльністю систематично, реєструватися як фізична особа – підприємець і сплачувати податки як підприємець. Утім не зрозуміло, якими є ознаки систематичності.
“Тож, перед продажем непотрібних меблів, коляски, з якої виросла дитина, одягу, який не підійшов, українцям варто подумати, чи не порушать вони закон, оскільки законодавець не завдав собі клопоту надати чіткі критерії подібних порушень”, — резюмує Чорний.