Гастрогастричний беозоар: діагностика та лікування у пацієнтки з ожирінням

63‑річна жінка звернулася до відділення невідкладної допомоги лікарні Brigham and Women’s Hospital у Бостоні із сильним болем у животі, нудотою та блювотою.

За її словами, протягом минулого місяця з’явилися сильна нудота, блювання без крові та біль, який вона описує як пекучий, що розповсюджується з верхньої частини живота вправо та навколо до спини. Жодні дії не приносили полегшення.

Лікарі зібрали детальний анамнез: у пацієнтки діагностовано тяжке ожиріння та захворювання – цукровий діабет 2-го типу, хронічна ниркова хвороба (стадія 2), розлади використання опіоїдних препаратів та гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ) серед інших станів. Також вона повідомила, що протягом останнього року приймала семаглутид – засіб для зниження ваги на основі GLP‑1, що призвів до зменшення ваги приблизно на 40 фунтів (понад 19% від початкової ваги).

У недавньому інтерактивному випадку, опублікованому у медичному журналі, лікарі пояснили, як вони з’ясували причину проблеми та як її лікували – з несподівано простим рішенням.

Хід обстеження та діагностика

Пацієнтку було госпіталізовано після проведення лабораторних аналізів та візуалізацій. Комп’ютерна томографія черевної порожнини показала розширення жовчних проток та набряклий шлунок, заповнений масою з чіткими відмітками.

Також проведена магнітно-резонансна томографія зафіксувала масу в шлунку з мозаїчною фактурою, яку лікарі сприймали як повітряні бульбашки. Зображення також виявили збільшення жовчних проток, що могло бути пов’язане з попереднім використанням опіоїдів або з наявністю гастрогастричного беозоару.

Що таке гастрогастричний беозоар?

Беозоар – це скупчення вмісту шлунка. Існують різні види залежно від того, з якого матеріалу вони сформовані. Найпоширеніший – фітобезоар, який складається з злиплених частинок рослинної їжі та неперетравлюваних матеріалів, таких як целюлоза. Особливий підвид фітобезоару – діоспіобезоар, який може утворюватися після надмірного вживання хурми. Шкірка фрукта багата танінами, які у шлунковому середовищі утворюють клейку речовину, що сприяє формуванню маси, відомої своєю твердістю та труднощами лікування.

Такі освіти можуть блокувати травний тракт і вимагати різних підходів до лікування залежно від розміру та складу утворення. У даному випадку обговорювалися зв’язки між використанням препаратів GLP‑1 для зниження ваги та ризиком розвитку беозоару, що потребує уважного моніторингу пацієнтів.

Лікування та результат

Лікарі підійшли до лікування індивідуально, враховуючи розмір та склад беозоару. У рамках консервативної тактики було застосовано промивання шлунка та використано дієтичний сольо, який був запропонований як розчин для розрідження та часткового розчинення маси. Після введення цього розчину стан пацієнтки покращився: зменшилася нудота, болі стали менш вираженими, а також відбулося часткове розрідження та просування маси далі по травному тракту.

Подальші обстеження підтвердили зменшення об’єму утворення, після чого пацієнтка була перенаправлена на подальший контроль та корекцію плану лікування з урахуванням її стану та переносимості призначених препаратів. Також обговорювалися заходи щодо запобігання повторному утворенню беозоару та моніторинг за прийомами для зниження ваги.

Висновок

Діагностика та класифікація гастрогастричних беозоарів за допомогою сучасних методів зображення дозволяють швидко визначити діагноз та планувати ефективне лікування. У цьому випадку особливу роль відіграли ретельний збір медичного анамнезу та уважне ставлення до впливу препаратів для зниження ваги на формування утворень. Лікування, що включало використання дієтичного напою для розчинення маси, дало змогу пацієнтці полегшити симптоми та уникнути більш інвазивних процедур. Важливе значення має нагляд за пацієнткою та профілактичні заходи, які допомагають запобігти повторному утворенню беозоару та коригують спосіб життя.