Про це він сказав в інтерв’ю #Буквам.

Коляда пояснив, що інструменти, які дозволяють вивчати віруси, з’явилися лише кілька десятків років тому.

“Вірус – це шматок ДНК або РНК, запакований у білкову молекулу. “Іспанка” тривала у 1918 році. Структуру ДНК та РНК ми дізналися у 1953 році. Як вона працює – у 1960-70 х роках. Грамотно читати ці молекули ми навчилися у 1990-х. Працювати з великою кількістю ДНК та РНК – у 2000 роках“, – пояснив він.

Водночас, за його словами, бактерії лікарі знають набагато краще, бо з ними почали боротися ще у ХІХ столітті. З вірусами ж познайомилися набагато пізніше, тому прицільних препаратів проти них дуже мало.

“Найбільшого успіху досягла боротьба з ВІЛ. Антиретровірусна терапія – це дуже великий прорив, коли буквально за 15 років із моменту відкриття вірусу вдалося знайти дуже ефективні ліки. В це вклали величезні ресурси. Якщо ми перестанемо вкладати гроші в мужиків, які ганяють по полю круглий предмет, і спрямуємо їх у науку, це сприятиме значному прогресу. Нічого буде подивитися ввечері по телевізору, але людей помиратиме менше“, – зазначив лікар.

Він також додав, що “іспанка“ не зникла, вона модифікувалася під звичайний грип, менш небезпечний для людей. Тому можна розраховувати на пристосування людей до коронавірусу.

“Таке можливо. Є віруси, які не йдуть цим шляхом – поліомієліт за багато років не став безпечнішим. Є віруси, які стають більш безпечними, але це перспектива десятків років. Зараз ми можемо проаналізувати іспанський грип, бо минуло понад 100 років. Під час пандемії азійського грипу 1957-1958 років помер 1 млн людей, та й сезонний грип щороку забирає до 650 тис. життів. Люди увійшли у певну форму взаємодії із вірусами з точки зору біології та соціальних процесів“, – резюмував генетик.