#Букви публікують повний переклад інтерв’ю британському виданню The Guardian.

Дростен пояснив, чому Ангела Меркель має перевагу перед іншими світовими лідерами і чому “парадокс профілактики” не дає йому спати ночами.

– Німеччина почне поступово знімати обмеження з понеділка. Що буде далі?

– Відділення інтенсивної терапії в Німеччині — напівпорожні. Це тому, що ми почали широку діагностику на ранніх стадіях і зупинили епідемію. Тобто ми виявили число розмноження (ключовий показник поширення вірусу – ред.). Тепер, через те, що я називаю “парадоксом профілактики”, люди стверджують, що ми занадто радикально відреагували. Існує політичний та економічний тиск, щоб повернутися до нормального життя. Федеральний план полягає в тому, щоб послабити обмеження, але оскільки німецькі землі має право встановлювати свої власні правила, я боюся, що ми побачимо багато самодіяльності в інтерпретації цього плану. Я переживаю, що число повторних заражень буде рости й ми отримаємо повторну хвилю.

– Якщо обмеження будуть зберігатися довше, чи можна викорінити хворобу?

– У Німеччині існує група вчених, які моделюють ситуацію. Вони припускають, що, продовживши блокування ще на кілька тижнів, ми могли б значною мірою придушити циркуляцію вірусу, довівши число розмноження до рівня нижче 0,2. Я схильний підтримувати їх, але я ще не прийняв рішення. Кількість репродукцій — це просто середнє значення. У ньому не йдеться про вогнища високого поширення, такі як будинки для людей похилого віку. У таких місцях потрібно більше часу для протистояння хворобі. Звідти ми можемо побачити швидке поширення, навіть якби були продовжені обмеження.

– Якби хвиля захворювань повторилася, чи можна було б її стримати?

– Так, але це не може відбуватися тільки на основі відстеження людських контактів. У нас є докази того, що майже половина випадків зараження відбувається до того, як у людини, що передає інфекцію, з’являються симптоми — вони заражаються, починаючи з двох днів до цього. Це означає, що люди, які відстежують контакти, які працюють з пацієнтами, щоб ідентифікувати тих, з ким вони зіткнулися, просто женуться за часом. Їм потрібна допомога, щоб зловити всіх, хто потенційно схильний до дії. Якомога швидше. І для цього буде потрібно електронне відстеження контактів.

– Наскільки ми близькі до досягнення колективного імунітету?

– Для досягнення колективного імунітету нам потрібно, щоб 60-70% населення набули антитіла до вірусу. Результати тестів на антитіла показують, що в Європі й США, в цілому, ми знаходимося в однозначних цифрах. Але, тести ненадійні — у всіх є проблеми з помилковими результатами, тому колективний імунітет — це одна сторона питання. Передбачається повне змішування населення. Але, є причини — частково пов’язані з соціальними мережами, які формують люди — чому не все населення може бути доступним для зараження в будь-який момент часу. Мережі змінюються, і нові люди піддаються впливу вірусу. Такі ефекти можуть викликати хвилеподібне поширення інфекції. Ще один фактор, який може вплинути на колективний імунітет, — чи можуть інші коронавіруси, наприклад, викликають застуду, посилити його. Ми не знаємо, але це можливо.

– Всі країни повинні перевіряти всіх?

– Я не впевнений. Навіть в Німеччині, з нашої величезною здатністю до тестування і при населенні, яке орієнтовано на те, щоб повідомляють про симптоми, у нас не було показника виявлених випадків вище 8%. Тому я думаю, що цільове тестування може бути кращим для людей, які дійсно уразливі, наприклад, для персоналу в лікарнях і будинках престарілих. Це не повною мірою відбувається навіть в Німеччині, хоча ми рухаємося до цього. Іншою метою повинні бути пацієнти першого тижня прояви симптомів, особливо літні пацієнти, які, як правило, приходять в лікарню занадто пізно в той момент, коли їх губи вже блакитні і їм потрібно інтубація. І нам потрібна якась система дозорного епіднагляду, щоб регулярно проводити вибірку населення і стежити за розвитком чисельності репродукції.

– Що відомо про сезонність вірусу?

– Не багато. Гарвардська група моделювання на чолі з Марком Ліпсічем припустила, що передача може сповільнитися влітку, але це буде невеликий ефект. У мене немає кращих даних.

– Чи можна з упевненістю сказати, що пандемія почалася в Китаї?

– Я гадаю, так. З іншого боку, я не припускаю, що це почалося на продовольчому ринку в Ухані. Швидше за все, воно почалося там, де було знаходилося тварина — проміжний господар.

– Що ми знаємо про це проміжного господаря — це “бідний ящір”, як його стали називати?

– Я не бачу ніяких підстав припускати, що вірус пройшов через ящера на шляху до людей. Є цікава інформація зі старої літератури про SARS. Цей вірус був виявлений у кольорових кішок, а також у єнотовидних собак — то, що ЗМІ залишили поза увагою. Єнотовидні собаки — величезна індустрія в Китаї. Їх розводять на фермах і ловлять в дикій природі за їхнє хутро. Якби хто-небудь дав мені кілька сотень тисяч доларів і безкоштовний доступ в Китай, щоб знайти джерело вірусу, я б подивився місця, де розводять єнотовидних собак.

– Чи буде корисно ідентифікувати нульового пацієнта — першої людини, який був заражений цим вірусом?

– Ні. Пацієнт “нуль” майже напевно отримав вірус, дуже схожий на деякі з перших секвеструвати вірусів, так що це не допоможе нам розв’язувати поточну проблему. Я не думаю, що ви могли б навіть стверджувати, що це допоможе нам запобігти майбутнім пандемії коронавіруса. Тому що людство буде захищено від наступного коронавіруса. Інші коронавіруси можуть становити загрозу — основним кандидатом є вірус респіраторного синдрому (MERS) на Близькому Сході, але, щоб зрозуміти цю загрозу, нам необхідно вивчити, як віруси MERS розвиваються у верблюдів на Близькому Сході.

– Чи відповідальна діяльність людини за поширення коронавірусу від тварин на людей?

– Коронавіруси схильні до зміни господарів, коли є така можливість. Ми створюємо такі можливості завдяки нашому використанню тварин, як худоби. Домашні тварини піддаються впливу дикої природи, вони містяться у великих групах, які можуть посилювати вірус, і люди мають з ними інтенсивний контакт. Наприклад, через споживання м’яса. Тому вони, безумовно, є можливою траєкторію появи коронавірусів. На Близькому Сході верблюди вважаються домашньою худобою, і вони є господарями вірусу MERS, а також людського коронавірусу 229E – який є однією з причин застуди, в той час як велика рогата худоба була початковим господарем коронавірусу OC43, який є іншою причиною.

– Вважалося, що грип завжди представляє найбільшу небезпеку пандемії. Це все ще так?

– Звичайно, але ми не можемо виключити й іншу пандемію коронавірусу. Після першого спалаху Еболи в 1976 році люди думали, що вона ніколи не повернеться, але на це пішло менш як 20 років.

– Усі дослідження, які з’являються навколо коронавірусу, ефективні?

– Ні! На початку лютого було багато цікавих препринтів (наукових робіт, які ще не були рецензовані – ред.). Тепер ви можете прочитати 50, перш ніж знайдете щось дійсно солідне і цікаве. Багато дослідні ресурси витрачаються даремно.

– Ангелу Меркель хвалили за її лідерство під час цієї кризи. Що робить її хорошим лідером?

– Вона дуже добре поінформована. Допомагає, що вона вчена і вміє справлятися з числами. Але я думаю, що це в основному зводиться до її характеру — вдумливості й здатності заспокоювати. Можливо, одна з відмінних рис хорошого лідера полягає в тому, що лідер не використовує нинішню ситуацію як політичної можливості. Вона знає, наскільки це буде контрпродуктивно.

– Як ви оцінюєте те, як Великобританія справляється з ситуацією?

– Зрозуміло, що в Великобританії тестування було проведено надто пізно. Громадська охорона здоров’я Англії було в змозі діагностувати захворювання набагато раніше. Ми працювали з ними, щоб зробити діагностичний тест, але впровадження в Німеччині було частково обумовлено ринковим потенціалом, який прискорив цей процес, у Великобританії цього не було. Однак зараз у мене склалося враження, що Великобританія справді набирає обертів в цьому відношенні й, що вона координує зусилля з тестування краще, ніж Німеччина.

– Що не дає вам спати по ночах?

– У Німеччині люди бачать, що лікарні не перевантажені, і вони не розуміють, чому їх магазини залишаються закритими. Вони бачать тільки на те, що відбувається тут, не бачать ситуацію, скажімо, в Нью-Йорку або Іспанії. Це “парадокс профілактики”, і для багатьох німців я – “злий хлопець”, який завдає шкоди економіці. Я отримую смертельні загрози, які я передаю поліції, але мене більше хвилюють інші електронні листи, від людей, які говорять, що у них троє дітей, і вони турбуються про майбутнє. Це не моя вина, але вони не дають мені спати по ночах.