Про це повідомляється на порталі NASA Earth Observatory.
На наведеній нижче карті можна побачити області, де зони зелених насаджень збільшилися (зелений колір) і скоротилися (коричневий колір) в період між 2000 і 2018 роками. Зокрема, вона показує тенденцію leaf area index (індекс листової поверхні) – площа листяних і хвойних насаджень щодо площі землі під час вегетаційного сезону.
Листові індекси можна вважати мірою фотосинтезуючої біомаси.
Індекс розраховується з використанням даних спектрофотометра для отримання зображень з помірною роздільністю (MODIS) на супутниках NASA “Терра” і “Аква”. Білі області – це те місце, де земля безплідна, забудована або покрита льодом, водно-болотними угіддями або водою.
Варто зазначити, що на карті не відображено загальне озеленення планети, тому там немає густих лісів басейнів Амазонки або Конго. Замість цього на карті показано, як змінилася екологічність – явище, найбільш яскраво виражене в таких місцях, як Китай і Індія, де сільське господарство активізувалося, а уряди прикладають зусилля щодо збереження і розширення лісів.
У бореальних (тайгових) і арктичних регіонах спостерігається явна тенденція до озеленення в результаті підвищення температури. Наприклад, на Шпіцбергені в високоарктичній зоні озеленення зросло на 30%. Ріст зелені відбувався одночасно зі збільшенням середньої річної температури з 2,9 градусів до 4,7 градусів за Цельсієм в період з 1986 по 2015 рік.
На карті показано, якою буде планета до кінця 21 століття.
У статті NASA “Огляди природи Земля і навколишнє середовище” автори розповідають, як вивчили більше 250 опублікованих статей, в яких використовувалися супутникові дані, моделювання та польові спостереження, щоб зрозуміти причини і наслідки глобального озеленення. Серед ключових результатів автори відзначили, що в глобальному масштабі озеленення можна віднести до збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері. Підвищення рівня вуглекислого газу збільшує швидкість фотосинтезу і росту рослин.
Є цікавий наслідок цієї глобальної екологічної кризи: оскільки рослинність споживає частину вуглекислого газу, вона також виконує евапотранспірацію – функцію, подібну потовиділенню людини – яка може надавати охолоджуючий вплив на повітря. Вчені говорять, що глобальне озеленення з початку 1980-х років могло знизити глобальне потепління на цілих 0,2-0,25 градусів за Цельсієм.
Іншими словами, світ був би ще тепліше, ніж якби не зростання рослин.
“За іронією долі, ті ж самі викиди вуглецю, відповідальні за глобальне потепління, також сприяють росту рослин”, – сказав співавтор Jarle Bjerke з Норвезького інституту досліджень природи.
Відповідно до кліматичних моделей, “майбутнє нашої планети виглядає ще зеленішим”.
- Вперше в історії вчені виявили, що корали, які, як вважалося, загинули через глобальне потепління, відновилися.