- Раніше Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, що передбачає введення штрафів для тих донорів крові, які надали неправдиву інформацію про стан свого здоров’я.
- У вересні 2020 року Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт про безпечність та якість донорської крові, компонентів крові.
Про це повідомляють #Букви.
8 лютого 2021 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ №207 щодо внесення змін до “Порядку карантинізації донорської плазми” та “Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів”. Він набув чинності 6 квітня.
Як у коментарі Центру прав людини ZMINA експерт Правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” Андрій Кравчук зазначив, що ухвалені зміни передбачають виключення з переліку абсолютних протипоказань для донорів (діє з 2005 року) гомосексуальні стосунки.
Раніше відповідний пункт на рівні з наданням сексуальних послух за плату, статевими стосунками з малознайомими особами без презерватива, частою зміною статевих партнерів та наркоманією містився серед абсолютних протипоказань як форма “ризикованої поведінки”.
Єдине запитання з анкети, що стосується цієї теми — “Чи були Ви у контакті з хворим на гепатити, СНІД, інші венеричні хвороби?”.
Водночас внизу анкети можна побачити таку фразу:
“Я усвідомлюю те, що при приховуванні відомостей про наявність у мене ВІЛ-інфекції або венеричного захворювання (сифіліс, гонорея тощо) підлягаю відповідальності згідно з чинним законодавством. Я не займаюсь наданням сексуальних послуг за плату, не вступаю у статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива, не схильний(а) до частої зміни статевих партнерів, хочу бути донором добровільно, мене ніхто не примушував”.
Таким чином, попри те, що в анкеті не містяться запитання щодо орієнтації людини, що хоче бути донором, людина мала б нести відповідальність за неправдиві свідчення щодо цього. Крім цього, якби такі запитання містилися — перевірити правдивість відповіді не є можливим.
У новій редакції “Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів” серед критерії для постійного відсторонення від донорства згаданих вище пунктів зазначений один такий:
“Сексуальна поведінка. Особи з ризикованою сексуальною поведінкою, яка може призвести до захворювання серйозними інфекційними хворобами, що можуть передаватися через кров”.
Дискусія щодо обмеження донорства крові для негетеросексуальних людей
Закони, нормативні акти або ж рекомендації щодо заборони донорства крові або тканин для трансплантації для чоловіків, що практикують секс із чоловіками (ЧСЧ), та жінок, що практикують секс із ЧСЧ, існують у багатьох країнах світу.
Це може бути абсолютним протипоказанням (як було в Україні) або тимчасовим (тоді людина може стати донором, якщо певний час утримуватимуться від таких статевих відносин, це називають “відтермінуванням”). При цьому така заборона найчастіше стосується саме чоловіків, і до уваги не береться те, чи перебуває потенційний донор у моногамних стосунках, чи схильний він до незахищеного сексу тощо.
Прихильники таких обмежень вважають, що негетеросексуальні люди більш схильні до ризикованої поведінки і мають більше шансів захворіти на ВІЛ чи гепатити В і С. Вони стверджують також про високу ймовірність отримання хибнонегативного тесту на наявність цього вірусу та наголошують на підвищенні ризиків заражень під час переливання крові. Однак правозахисники акцентують на тому, що така позиція грунтується на гомофобії та стереотипах.
Зауважимо, що наразі ризик зараження під час переливання крові майже зведений нанівець. До прикладу, у 2015 році в Канаді зафіксували 1 випадок зараження ВІЛ на 21,4 млн донацій. 1 випадок зараження гепатитом С зафіксований на 12,6 млн донацій, гепатитом В — на 7,5 млн донацій.
Примітно, що пандемія коронавірусу, яка призвела до глобальної нестачі донорської крові, змусила чимало країн переглянути своє ставлення до цього питання.
Зокрема, Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) зменшило термін “відтермінування” з 1 року до 3 місяців. Дискусії щодо скасування 1-річного “відтермінування” для негетеросексуальних чоловіків вела і Німеччина.
Зауважимо, що наразі текст Наказу №207 відсутній на сайті Міністерства охорони здоров’я, проте міститься в інформаційно-правовій системі “Ліга Закон”. #Букви звернулися до МОЗ з проханнями надати електронну копію наказу. Після отримання відповіді матеріал буде доповнено.